Крім пандемії, 2021 рік запам'ятався стрімкою інфляцією — лише у США темп зростання цін побив 40-річний рекорд. У решті світу середній рівень інфляції в 2021 склав 4.35%, що на 1.17% більше, ніж у 2020. Може здатися, що це мізерна цифра, адже в 1990-х пострадянські країни переживали в середньому 1000% річну інфляцію. Але варто пам'ятати, що 4.35% у 2021 році — це лише середнє значення зростання цін у всьому світі: сюди входить і Венесуела з 1198%, і Японія з 0.6%.
У цій статті ми пояснимо, чому президент не може знизити вартість продуктів і чому інфляція — це не завжди погано.
Що таке інфляція і які її види існують
Інфляція — це стале зростання загального рівня цін на товари/послуги. Водночас, гроші знецінюються: на одну одиницю валюти можна купити менше, ніж раніше.
Однак інфляція не передбачає, що всі ціни на всі товари зростуть одночасно. Наприклад, вартість деяких продуктів може залишатися на колишньому рівні або зрости пізніше. Саме тому інфляція — це про довгостроковість. З тієї ж причини економісти не вважають інфляцією разове підвищення цін через політичну подію чи реформи.
Існує 5 видів інфляції за темпом зростання цін:
- Низька — 0-6% на рік. Найбільш «комфортний» рівень інфляції для високорозвинених країн. У цих межах її легко контролювати без шкоди для зростання економіки.
Приклад (2021–2022): країни єврозони, США, Канада. - Помірна — 6-10% на рік. При цих значеннях інфляція може легко вийти з-під контролю та перейти у високу.
Приклад (2021–2022): Колумбія, Катар, Сербія, ПАР.
- Висока — 10-100% на рік. Таке зростання цін призводить до нестабільності економіки. Бізнес та звичайні люди не можуть планувати майбутнє.
Приклад (2021–2022): Туреччина, Аргентина, Зімбабве, Іран. - Гіперінфляція — понад 100% на рік. Катастрофічне зростання цін, через яке руйнується фінансова система країни. Гроші втрачають свою цінність — люди переходять на бартер.
Приклад (2021–2022): Венесуела, Ліван. - Дефляція — інфляція зі знаком мінус. Іншими словами, падіння цін. Може здатися, що це добре, але насправді дефляція гальмує зростання економіки. Запускається такий механізм:
Ціни падають — люди перестають купувати товари/послуги в очікуванні ще більшого зниження вартості — зменшується попит покупців — падає пропозиція виробників, бізнес згортає виробництво — уповільнюється зростання економіки.
Приклад (2021–2022): Японія.
До альтернативних видів інфляції відносять стагфляцію та шрінкфляцію.
Термін «стагфляція» походить від злиття двох слів: «стагнація» та «інфляція». Його вигадав міністр фінансів Великобританії Іан Маклеод у 1970-х роках. Стагфляцією він назвав одночасний процес підвищення цін (інфляції) та стагнації (економічний спад + зростання безробіття).
Шрінкфляція — це всім знайома ситуація, коли виробник зменшує вагу або кількість товару в упаковці, але зберігає колишню ціну одиниці. У такому разі покупця не відлякує вартість (вона залишилася незмінною або навіть трохи знизилася), але товару він отримає менше.
Хто відповідає за зростання цін
Інфляцію контролює центральний банк — це інститут, який відповідає за весь рух грошей в економіці. У кожній країні він називається по-різному: наприклад, у США це Федеральна резервна система (ФРС), в ЄС — Європейський центральний банк.
Саме такі інститути мають право друкувати нові гроші, коли їх з якоїсь причини не вистачає.
Поширена думка, що інфляція — це коли центральний банк якоїсь країни просто виробляє багато грошей. Але все не так просто. Якщо свіжонадруковані купюри підкріплені реальним продуктом – жодної інфляції не буде. Гроші друкуються, товари виробляються, надаються послуги, економіка зростає. Проблеми починаються, коли в системі країни грошей крутиться більше, ніж товарів та послуг на цю суму.
Причини інфляції
Найпоширеніша причина високих та гіперінфляцій у сучасному світі — сеньйораж (фр. seigneuriage — «влада сеньйора»).
Тут під цим словом мається на увазі додаткове джерело державних доходів. Якщо влада не може зібрати гроші звичайним способом — податками, — то вона просто друкує більше купюр. Поки уряд витрачає ці кошти на латання дірок у бюджеті, населення «розплачується» своїми заощадженнями. Вони просто знецінюються, адже інфляція виросла через надруковані гроші, які не підкріплені товаром.
Через несправедливість сеньйоражу його нарекли «інфляційним податком». Однак це найпростіший і найшвидший спосіб поповнити державну скарбницю. І гарантовано спричинити гіперінфляцію.
Іноді трапляється так, що за певного рівня інфляції провести сеньйораж не виходить. Так було у Венесуелі, де у 2018 році максимальна інфляція досягла 1 700 000% через раніше безконтрольний друк грошей. Цього разу влада не змогла скористатися сеньйоражем — сам тільки папір обійшовся б дорожче за номінальну вартість національної валюти. Тобто собівартість друку була вищою, ніж цінність цих грошей.
У Зімбабве, ще одній країні-рекордсмену з гіперінфляції, уряд випустив банкноту з найбільшою кількістю нулів у світі — 100 000 000 000 000. Через знецінення грошей один буханець хліба коштував 1,7 трлн зімбабвійських доларів.
Ось ще 4 причини, через які інфляція зростає:
- Падіння національної валюти — коли вона слабшає, зазвичай зміцнюється іноземна. Тому імпортні товари автоматично стають дорожчими. Темпи інфляції збільшуються ще швидше.
- Підвищення попиту — коли він виріс, а пропозиція ще не змогла його задовольнити, виникає ситуація дефіциту. Наприклад, охочих купити новий смартфон — більше, ніж гаджетів на ринку. У такій ситуації ціни злітають вгору, доки не з'явиться достатньо товару.
- Падіння пропозиції — стан, дзеркальний підвищеному попиту. Наприклад, стався неврожай яблук і на ринку їх з'явилося менше, ніж зазвичай. А кількість охочих купити фрукти не змінилася. Виникає дефіцит, і цінник повзе вгору.
- Інфляційні очікування — наприклад, коли аграрії оголошують, що цього року врожай гречки дуже малий і загрожує дефіцитом, то люди змітають її з полиць задовго до обіцяного зростання цін. Тим самим інфляція розкручується ще більше, реально так і не розпочавшись.
Як вимірюють інфляцію
Інфляцію прийнято вимірювати за допомогою споживчого кошика, до якого входять близько 500 найпопулярніших серед населення товарів і послуг. Вона має відбивати середнє споживання благ: це можуть бути крупи, овочі, молоко, комуналка, одяг.
Іноді вартість споживчого кошика змінюється — це і є інфляція. Індекс споживчих цін (ІСЦ) відображає ці трансформації протягом року. Саме він вважається основним індикатором інфляції, яким користуються економісти у всьому світі.
Наприклад, у Великій Британії за 2021 рік ІСЦ склав понад 5%, вперше за 10 років. Найбільше зросли ціни на транспорт — майже на 12%.
Але оскільки ІСЦ — це все ж таки середній показник, він може не відображати реальних темпів зростання цін для окремо взятої сім'ї. А тому інфляцію ділять на 2 види:
- Офіційна — яка відображена в індексі споживчих цін.
- Особиста — зростання вартості товарів/послуг, які споживає конкретне домогосподарство. Наприклад, індекс цін на бензин виріс на 50%, але ви можете цього не відчути, якщо не їздите машиною. Зате якщо на 50% подорожчають ваші улюблені банани, то особиста інфляція зросте на 50%.
Чому інфляція — це не завжди погано
Спочатку розберемося, чим небезпечна інфляція:
#1 Гроші погано виконують свої основні функції — при гіперінфляції ними стає незручно користуватися, вони втрачають цінність. Люди переходять на бартер, фінансова система руйнується. З'являються так звані «витрати на меню» — коли кафе та ресторани не встигають змінювати вартість страв та прейскурант доводиться постійно переписувати.
#2 Зниження достатку для великої частини населення — від інфляції особливо страждають ті групи, чиї доходи рідко індексуються. Наприклад, «бюджетники», пенсіонери. Якщо бізнес може оперативно підняти номінальну зарплату своїм співробітникам через інфляцію, то держава робить це набагато довше і рідше.
#3 Погіршення інвестиційного клімату в країні — за великої інфляції бізнесу неможливо планувати свої витрати. Зростає ризик фінансової кризи та невизначеності, ухвалювати інвестиційні рішення стає складніше.
#4 Ціни не відображають реальний стан ринку. За низької інфляції вартість товарів/послуг вказує на реальний баланс попиту та пропозиції. Висока інфляція спотворює ці дані.
Наприклад, у такій ситуації збільшення ціни на газ не означає, що на нього великий попит, можливо, це лише інфляційні очікування населення після політичної заяви президента. Подібне вводить в оману виробників газу.
Якщо інфляція така шкідлива, то чому вона не нульова? Як ми вже говорили, низька та контрольована інфляція — це найкращий сценарій для центрального банку. Справа в тому, що практично жодна економіка не функціонує на 100%, у ній завжди є певний відсоток людей, котрі не працюють і не виробляють товари/послуги. Щоб стимулювати населення купувати продукти та підвищити попит, держава друкує трохи грошей та вливає їх в економіку. Знижується відсоткова ставка — це відсоток, під який центральний банк видає кредити комерційним банкам, а ті, своєю чергою, населенню. Люди беруть більше кредитів під вигідний відсоток — витрачають більше грошей — збільшується попит — підвищується пропозиція від виробників — економіка зростає. Інфляція має легкий стимулюючий ефект.
Що сталося з інфляцією у 2021 році
У 2021 — на початку 2022 року світ зіткнувся з незвично високою інфляцією. Наприклад, у США ІСЦ сягнув 6%, у Великій Британії — 5.4%, у Бразилії — 7%. Ось кілька причин, чому в розпал пандемії ціни поповзли вгору в усьому світі:
- Часткове зняття ковідних обмежень — зі зростанням кількості вакцинованих людей розвинені країни скасували суворі заборони активного соціального життя. Після півтора року змінних локдаунів населенню дозволили вільно подорожувати, ходити в кіно, вечеряти у ресторанах, збиратися з друзями. Люди різко стали витрачати більше, ніж у попередні роки, — в економіці з'явилися додаткові гроші, виробники підняли вартість товарів/послуг, щоб наздогнати втрачене за роки пандемії.
- Високі ціни на енергоносії — у 2021 році в окремих куточках світу з різних причин збільшилася вартість електрики, газу та нафти. А оскільки ціна енергоносіїв закладається у виробництво майже всіх товарів та послуг, вартість останніх також підвищилася.
- Низька інфляція в 2020 році — для вимірювання ми порівнюємо, як вона змінюється рік у рік. У розпал пандемії світові ціни були вкрай низькими через невисокий попит та зменшення податків на продаж у деяких країнах. Це називається «базовим ефектом» — тому відносно 2020 року інфляція 2021 року різко підскочила.
У 2022 році Європейський центральний банк прогнозує незначне уповільнення темпів інфляції, але лише під кінець року. Світова економіка продовжить відновлюватися після пандемії, виробники підлаштуються під попит, що виріс, а зростання цін сповільниться.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
