8 пасток мислення, які заведуть кар'єру в глухий кут | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

8 пасток мислення, які заведуть кар'єру в глухий кут

Прокляття знання, ефект страуса та інші когнітивні упередження.

cover-tupik-62d958762e9ac998842382.jpg

Щоб вижити, нашим предкам треба було мислити майже блискавично: мала значення кожна секунда. Людський мозок зберіг звичку вибирати найкоротший шлях оцінки інформації — особливо зараз, коли ми тонемо в ній.

Такі когнітивні упередження (всього їх понад 200), з одного боку, допомагають швидше ухвалювати рішення, але з іншого — через них ми схильні мислити стереотипно і часто необ'єктивно. Крім того, ці бар'єри перешкоджають кар'єрному зростанню.

Розповідаємо про пастки мислення, які бувають у джунів та досвідчених фахівців, а також про те, як позбутися подібних багів у системі.

#1. Синдром самозванця

Синдрому самозванця піддаються близько 70% людей. Це почуття, що ви досягли успіху не завдяки здібностям та наполегливості, а тому що вам просто пощастило опинитися у потрібному місці в потрібний час.

«Самозванці» страждають на трудоголізм, часто намагаються догодити всім навколо і приховують власну позицію — наприклад, передбачаючи, яка відповідь сподобається керівнику. Шукають авторитетів та намагаються справити на них враження. Якщо отримують схвалення кумира — наприклад, тимліда або CEO компанії, — знецінюють похвалу і шукають нову авторитетну фігуру. А самі переконують себе, що всі їхні здобутки — дрібниці, так кожен зможе.

Щоб дізнатися, чи ви схильні до синдрому самозванця, пройдіть класичний опитувальник Кланс англійською мовою. А щоб позбутися цього упередження:

  • Помічайте свої досягнення. Хваліть себе за кожен нехай і незначний успіх та аналізуйте, який саме скіл допоміг вам впоратися із завданням.
  • Надихайтеся набутим досвідом. Сформулюйте, якими досягненнями та отриманими компетенціями ви пишаєтесь. Впишіть їх у резюме.
  • Визначте свої зони зростання та складіть план досягнення цілей. Це допоможе сфокусуватися на тому, що важливо для розвитку, і досягати бажаного.
  • Навчіться правильного сприйняття помилок. Абстрагуючись від переживань, ви зможете перемикатися на логічне мислення та аналізувати: чому стався промах? Чи реально його уникнути? Як не наступати на ті ж граблі наступного разу? Так ви навчитеся конструктивної роботи над помилками, яка вестиме до розвитку, а не до сеансів самоїдства.

Деякі психологи впевнені, що важливо також позбавлятися перфекціонізму в роботі. Намагаючись усе зробити ідеально, людина фокусується на процесі, а не на результаті (якого вона в гонитві за досконалістю може ніколи й не досягти).

#2. Ефект Даннінга-Крюґера (прокляття знання)

У 2006 році в Австралії провели дослідження — вчені попросили інтернів оцінити свою компетентність. Понад 75% були впевнені, що на високому рівні опанували медичні процедури і навіть можуть навчити інших. Насправді ж кваліфікованих виявилося менше ніж 20%.

Рекомендуємо прочитати:

img-9advise-624af09c6242a091959111.jpg

Як бути адекватним під час паніки і тривалого стресу: 9 порад від психологів

Читати

Цей випадок ілюструє ефект Даннінга-Крюґера — пастку мислення, коли некомпетентні люди завищують оцінку своїх здібностей, а кваліфіковані, навпаки, занижують.

Щоб не стати жертвою такого явища, регулярно робіть ревізію власних знань та скілів. Хороша ідея — запитати зворотний зв'язок про свої здібності у людей, компетентність яких не піддається сумніву. Крім того, варто регулярно проходити стажування та подавати CV на цікаві вакансії, навіть якщо ви не перебуваєте в активному пошуку роботи.

#3. Катастрофізація

Припустимо, ви нещодавно влаштувалися в компанію або перейшли на нову посаду — і вам прилетіло відповідальне завдання. Ви боїтеся припуститися помилки — це нормально, доки страх перед провалом не переростає в жах, що паралізує, і передчуття катастрофи.

Якщо ви не зрозуміли завдання або усвідомили, що вам не вистачає навичок та інформації, щоб з нею впоратися, уточніть у тимліда вимоги або запитайте поради у досвідченого колеги.

Якщо факап все-таки трапився, визнайте невдачу та спробуйте винести з неї уроки. Проаналізувати ситуацію допоможуть 5 запитань на W: what, who, when, where, why:

  • Якими були ваші очікування? Що вдалось, а що пішло не так?
  • Хто ще працював над проєктом? Чи компетентні ці люди?
  • Коли з'ясувалося, що робота йде не за планом? Чи був адекватним дедлайн?
  • Де люди працювали та обговорювали результат? Чи була у всіх учасників проєкту можливість брати участь у дискусії?
  • Що спричинило провал? Які уроки можна винести з ситуації і що необхідно враховувати в майбутньому?

Keep in mind: є сфери, де неможливо досягти крутого результату та проривних ідей без методу проб та помилок. Бізнес, наука, дизайн, розробка вимагають численних рішень та експериментів.

#4. Упередження нульового ризику

Люди люблять контроль та бояться непередбачуваності. Нульовий ризик найчастіше ставиться у пріоритет, що призводить до неефективного розподілу ресурсів та гальмує експерименти.

Наприклад, фахівець керує фінансовим відділом компанії понад 10 років. Він відповідально ставиться до роботи та пишається регулярним зростанням прибутку. Якось до організації надходить пропозиція від фаундера фінтех-стартапу, який уже залучив $5 млн інвестицій. Це сервіс на основі AI, який допомагає автоматизувати рутинні процеси та розвантажити співробітників.

На зустрічі фаундер стартапу показує керівнику фінвідділу кейси інших компаній, які у перші пів року окупили витрати на інтеграцію сервісу. Менеджер відмовляється навіть від тестування — його стратегія розвитку департаменту вже давно розроблена та показує гарний результат. У своїх співробітниках він також упевнений: іноді вони помиляються, але принаймні він має почуття контролю над ситуацією. А довірити звичні процеси технологіям — це новий досвід, навіть успішні кейси не переконують керівника, що ризик виправданий.

Ви не можете напевно знати, чи вистрілить нове рішення або впровадження фічі, доки не спробуєте. Схильність вибирати старі та перевірені варіанти, з погляду еволюції, є ефективним механізмом виживання, але для бізнесу в конкурентному середовищі це програшна стратегія.

#5. Функціональна фіксація

Це когнітивне упередження — блокування нових підходів до застосування предметів. Парасолька — тільки для захисту від дощу чи сонця, молоток — щоб забити цвях. Воно не дає нам дистанціюватися від початкового призначення речей та побачити їхні потенційні додаткові функції.

Щоб позбутися функціональної фіксації, виконайте вправу: протягом 2 хвилин знайдіть максимальну кількість застосувань звичайній парасольці. Що більше ідей ви придумаєте, то краще. Вони можуть бути як звичайні, так і нестандартні: наприклад, виготовлення з відкритої парасольки великого горщика для рослин або люстри.

#6. Помилка того, хто вижив

Менеджер компанії ставить вам завдання: протягом місяця запустити корпоративний YouTube канал з інтерв'ю топових експертів. «В інтернеті достатньо прикладів роликів такого формату, які збирають тисячі переглядів. Все, що потрібно, — купити світло, камеру та мікрофон», — думаєте ви. Керівник апелює до успішного досвіду декількох каналів, проте не враховує сотні інших, які робили те саме, але провалилися.

Це прояв помилки того, хто вижив — упередження, при якому під час ухвалення рішення розглядаються лише вдалі кейси, а результати «загиблих» не беруться до уваги. Щоб не стати його жертвою, щоразу аналізуйте: «Чи повні дані переді мною? Чи можу я, ґрунтуючись на них, побачити повну картину?». Звертайте увагу не лише на успішні випадки.

Рекомендуємо прочитати:

img-warlife-62960a3debc76129538026.jpg

«Не на часі», «роблю недостатньо», «хочу додому»: 5 синдромів українців під час війни

Читати

#7. Упередженість підтвердження

CEO технологічного стартапу почав пошук бекенд-розробника. Рекрутер запропонувала йому список із 10 кандидатів, але від трьох із них — дівчат — гендир відмовився, навіть не читаючи резюме. Мотивував він своє рішення тим, що «жінка не може бути хорошим розробником». Рекрутер намагається переконати CEO, але той апелює до стереотипів. Наприклад, що «жінки не схильні до точних наук». Дослідження нейробіологів це твердження спростовують, крім того, у всіх людей різні здібності та скіли.

Ми фокусуємося на фактах, що доводять нашу правоту, й ігноруємо дані, які свідчать про протилежне. Щоб позбавитися цього бага, важливо формувати висновки виходячи з реальної статистики, а не тільки оперувати інформацією, що підтверджує суб'єктивну установку.

#8. Ефект страуса

Розробник створив програму для креативників, які шукають проєктну роботу, і отримав $6 млн інвестицій. Сильна маркетингова стратегія допомогла на старті залучити велику кількість користувачів. У перші пів року сервіс встановили понад 800 тис. осіб, він потрапив до топу додатків категорії «Робота» у Google Play та Apple Store.

Щоб залучати нову та утримувати стару авдиторію, розробник ускладнив функціонал та збільшив штат співробітників. Ейфорія від успіху зростала, хоча контролювати всі процеси ставало складніше. Клієнти почали нарікати на нестабільну роботу програми, але автор не звертав уваги на негативні відгуки, пояснюючи перші скорочення MAU сезонним спадом. Ігнорування тривожних дзвінків призвело до значного зниження retention-показників: користувачі видаляли програму і не поверталися.

Так працює ефект страуса — людина не бере до уваги негативну інформацію, продовжуючи поводитися так, ніби її не існує. Як «перевиховати» в собі страуса:

  • Аналізуйте питання загалом. Випустили мобільний додаток? Відстежуйте позитивні та негативні відгуки. Останні допоможуть покращити його функціонал та дизайн, а також усунути критичні баги.
  • Оцінюйте наслідки. Будь-які проблеми рано чи пізно доведеться вирішувати. Якщо ви приступите до них в останній момент, будете змушені в паніці обмірковувати вихід із ситуації. А маленьке завдання може перерости у велике — на нього вам доведеться витратити багато часу та сил.
  • Придумайте заохочення за неприємну роботу. Сформулюйте правило: я сяду за перегляд нового серіалу лише після того, як розберуся з документами. Як стимул може бути будь-що, головне — щоби це приносило задоволення і ви прагнули швидше розв'язати проблему.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Професійний рекрутмент»
HR і рекрутинг
Веде Анна Кулаківська
26 березня 2 травня
Анна Кулаківська