6 проєктів, які вбила світова корпорація | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Цвинтар Google: 6 проєктів, які вбила світова корпорація

За що Google називають серійним убивцею.

cover-63860328e4bc2838406773.png

Google заробив репутацію компанії, яка запускає багато продуктів, вкладає у них мільярди доларів, а потім відмовляється, тому що проєкт «не злітає». Є навіть сайт Killed by Google — Google Graveyard, присвячений продуктам, які Google «вбив». Наразі на ресурсі зібрано 267 сервісів, але список постійно поповнюється.

Чому така величезна кількість проєктів успішної корпорації опинилася на віртуальному «цвинтарі» і що спільного між ними було — розбираємося.

#1. Google+

Роки життя: 2011–2019 

Google+ був спробою корпорації зайняти місце в ніші соцмереж тоді, коли Facebook і Twitter вже були на піку популярності. Промо проєкту навіть проводили під неофіційним слоганом «вбивця Facebook».

Ідея сервісу полягала в тому, що люди могли спілкуватися на конкретні теми і тільки з тими користувачами, яких самі обирали. Такі мініспільноти називалися «Колами».

Галас від старту проєкту дозволив залучити 10 млн користувачів протягом 2 тижнів після запуску. А ще через рік аудиторія Google+ сягнула 90 млн користувачів.

Чому проєкт зазнав невдачі

Незважаючи на те, що ранні показники сервісу були успішними, у підсумку його творці так і не змогли зрозуміти, чого хочуть користувачі від соцмереж.

Початком занепаду Google+ стало звільнення з компанії її засновника Віка Гундатра в 2014 році. Нове керівництво, технічні зміни та стратегія розвитку вже через рік показали свою провальність. Типовий пост отримував менше одного коментаря чи репоста. Імовірність того, що після однієї невдалої публікації людина зробить іншу, становила лише 15%.

Рекомендуємо прочитати:

imgua-6363cf6795aea963112608.png

Щось пішло не так: 5 продуктів, які ніхто не прийняв

Читати

На момент старту Google+ Facebook вже дозволяв користувачам спілкуватися з будь-якою людиною з рандомної точки світу, а Instagram набирав обертів як найкраща соціальна мережа для обміну фотографіями. Google+ не зміг запропонувати нічого інноваційного, щоб отримати свій шматок пирога.

Крім того, згодом розкрилися «дірки» у захисті даних користувачів. З 2015 до 2018 року стався витік відомостей 52,5 млн клієнтів.

Хоча платформа кілька разів за час свого існування перезавантажувалася — змінювалися керівники, стратегії, інтерфейс користувача, — все виявилося марним. У підсумку Google+ закрився назавжди у 2019 році через відсутність інтересу користувачів та проблеми з безпекою. На той час 90% сеансів користувача тривали не більше 5 секунд.

#2. Google Buzz

Роки життя: 2010–2011

Google Buzz був ще однією спробою Google конкурувати з Twitter. Фактично це був інтегрований у Gmail клон Twitter з єдиним завданням: показувати користувачам контент прямо в їхніх поштових скриньках.

Чому проєкт зазнав невдачі

У Google Buzz не було нічого інноваційного, що відрізняло б його від популярного Twitter. Натомість було багато організаційних та технічних проблем. Наприклад, уряд США подавав скаргу на те, що Buzz змушує користувачів Gmail приєднуватися до нової соціальної мережі проти їхнього бажання.

Крім того, платформу критикували через серйозні проблеми з конфіденційністю. Google Buzz публікував розташування користувача щоразу, коли той щось постив. А для підвищення активності користувачів сервіс автоматично додавав у коло спілкування людей, які можуть одне одного знати.

Ця політика припинилася після грандіозного скандалу, коли один блогер публічно поскаржився, що до його кола спілкування без дозволу додали токсичного колишнього, якому стало доступне листування з новим партнером.

Інші блогери висловлювали побоювання, що репресивні уряди в таких країнах, як Китай чи Іран, можуть використовувати Buzz для пошуку та викриття дисидентів.‍

Після цієї історії компанія пообіцяла внести зміни, щоб користувачі могли краще контролювати свою конфіденційність. Менеджер із продуктів Buzz Тодд Джексон визнав, що новий сервіс не був належним чином протестований, і вибачився за те, що сталося.

Проблеми із захистом даних були настільки серйозними, що навіть призвели до групового судового позову від користувачів, який обійшовся пошуковому гіганту в $8,5 млн. Зрештою через низку скандалів і відсутність інтересу користувачів сервіс закрився.

#3. Google Wave

Роки життя: 2009–2012

Google Wave — така собі футуристична пародія на електронну пошту. Сервіс мав стати місцем для спільної роботи команд, де користувачі могли б обмінюватися зображеннями, відео, опитуваннями та іншим. Слоган продукту звучав так: «А що, якби електронну пошту вигадали в наші часи?».

Сервіс планував закрити відразу кілька «дір» у роботі звичної електронки:

#1. Функціональність у стилі Wiki: користувачі могли разом працювати над файлами та статтями.

#2. Перетягування документів для завантаження. Замість того, щоб шукати файл, прикріплювати його окремо, а потім відправляти електронний лист, користувач міг перетягувати вкладення курсором відразу в потрібне місце.

#3. Гілки розмов. Людина, яку додали в дискусію-хвилю, могла прокрутити чат і побачити всі попередні повідомлення. На той момент функція «гілок» у звичайних імейлах ще не була широко доступна.

На першому етапі платформа працювала в закритому режимі і корпорація жорстко обмежувала кількість нових користувачів — що само собою суперечило ідеї сервісу про роботу в командах. До липня 2009 року Google розгорнув близько 6 тис. облікових записів та обробляв ще 20 тис. запитів.

На той час Wave вже стала популярною і люди намагалися отримати доступ до платформи — але жорсткі ліміти не дозволили отримати вигоду з галасу навколо продукту. Коли Google нарешті вирішив відкрити Wave у березні 2010 та дозволити приєднатися 100 тис. нових користувачів, інтерес вже спав. Усього за пів року Google оголосив про завершення роботи Wave.

Чому проєкт зазнав невдачі

Незважаючи на всі плюшки нового сервісу, концепція виявилася надто заплутаною для користувачів.

Одна з основних проблем — користувачі не розуміли, що таке Wave або що з ним робити. Продукт стартував практично без промо, яке могло би пояснити концепцію. На тлі інших простих соцмереж у людей не з'явилося інтересу, щоб розбиратися зі складнощами нової екосистеми.

Менше ніж за 2 місяці корпорація випустила заяву, в якій визнала, що сервіс не зміг залучити очікувану кількість користувачів. Твіттер того періоду був заповнений мемами на кшталт «Я маю Google Wave — що тепер?».

Перешкоджали сервісу і різні технічні баги. Інтерфейс користувача був погано спроєктований і складний у використанні, не працювала функція сповіщень про нові повідомлення —  для цього потрібно було встановлювати в браузер окремий плагін.

Ще один неприємний нюанс «вилазив» вже під час використання сервісу — виявилося, що одного разу додавши користувача в хвилю-дискусію, видалити його звідти було неможливо.

#4. Google Answers

Роки життя: 2002–2006

У Google Answers була унікальна на той час концепція: сервіс дозволяв користувачам ставити будь-яке запитання і встановлювати ціну, яку вони готові заплатити за відповідь.

Потім сертифіковані рисерчери могли відповісти на запитання та заробити грошей. Вартість варіювалася від $2,50 до $200. При цьому дослідник отримував 75% від суми ставки, щойно відповідь буде прийнята. За даними Google PR, у 2002 році на них працювало близько 500 верифікованих рисерчерів.

Рекомендуємо прочитати:

rybka-img-ukr-61f1625784a8a892038533.png

Коли велика риба з'їдає маленьку: 6 кейсів доленосного злиття компаній

Читати

Чому проєкт зазнав невдачі

Основна проблема Google Answers полягала в тому, що до 2002 року вже існувало безліч безкоштовних способів отримати відповіді на запитання в інтернеті: ті ж Yahoo Answers, Ask Jeeves, а також безліч тематичних онлайн-форумів.

Інтерфейс сайту був відверто незручним: користувачі могли або поставити нове запитання, або прочитати попередні, а самі рисерчери ніяк не могли фільтрувати запитання в пошуку — доводилося переглядати всі оголошення.

Google не надав офіційного пояснення того, чому закрився Answers — проєкт просто видалили. В оголошенні корпорація назвала кілька непрямих причин:

  • Google не вдалося створити велику спільноту, яка зможе підтримувати зростання сайту
  • бажання зосередитися на інших продуктах

Найімовірніше, платформа закрилася через відсутність користувачів, які готові платити за відповіді. Ще однією причиною можна назвати програну конкуренцію з Yahoo Answers. Безкоштовний сервіс Yahoo злетів швидко, навіть незважаючи на не завжди якісні відповіді експертів.

#5. Google Glass

Роки життя: 2012–2019

У 2012 році в інтернеті спалахнув галас навколо окулярів доповненої реальності Google з голосовим управлінням. У Google Glass були програми, камера, інтернет-серфінг та багато іншого. Але щось пішло не так…

Чому проєкт зазнав невдачі

Google Glass вийшов на ринок із високою ціною — $1,5 тис. При цьому власників розумних окулярів компанія офіційно називала «дослідниками», що теж викликало певне невдоволення.

Перша версія — прототип Glass — був випущений недоопрацьованим, скоріше з потенціалом для перспективи та зростання, ніж завершеним зручним продуктом. Дизайн Google Glass виглядав незручно і вкрай непривабливо.

Замість того, щоби доповнювати віртуальну реальність, Google Glass просто доповнював звичайне життя. Час автономної роботи від 3 до 5 годин дозволяв користувачам перевіряти повідомлення, переглядати фотографії та шукати інформацію в інтернеті.

Крім того, виникли запитання щодо безпеки та конфіденційності пристрою. Чи буде користувачам комфортно та безпечно (через випромінювання) щодня носити на своєму обличчі постійно увімкнену камеру? Як відреагують люди, які можуть потрапити в об'єктив розумних окулярів? Деякі бари та ресторани заборонили відвідувати заклад із цим девайсом. Крім того, вбудована камера також порушувала тему піратства в кінотеатрах.

Рекомендуємо прочитати:

img-googleknows-62fa2bf18f8f6336386276.jpg

Як перевірити, що про мене знає Google: 8 корисних посилань

Читати

Google серйозно прорахувалися з цільовою аудиторією продукту. Замість того, щоб «цілитися» у людей, яким важливо отримувати інформацію, не відволікаючись від роботи — пілотів, водіїв, лікарів, — компанія продавала розробку за недоступною для них ціною з прицілом на технічних гіків.

Перша версія продукту майже не продавалася у роздрібних магазинах — компанія зробила ставку на «сарафанне радіо». Окуляри купували знаменитості та журналісти, які відкрито ділилися своїм досвідом у соцмережах — і всупереч надіям Google на безплатну рекламу ще більше «топили» новий продукт.

«Я був одним із тих, хто першим протестував Google Glass, і досвід був жахливим із самого початку. Google Glass тепер перебуває в моєму особистому музеї невдалих продуктів», говорить Тім Баджарін, президент Creative Strategies Inc. За словами Тіма, інтерфейс користувача був жахливим, з'єднання — ненадійним, а можливості девайсу «досліднику» не знадобилися.

Хоча офіційно Google Glass ще не мертвий, розумних окулярів більше немає у продажу, а Google не оголошували про якісь плани щодо подальшого випуску або розробки продукту.

#6. Google Health

Роки життя: 2008–2012, 2018–2021

Google Health — невдалий продукт Google, призначений для створення єдиної медичної картки користувача в одному додатку. Платформа збирала та об'єднувала інформацію про стан здоров'я, ліки, алергії.

Чому проєкт зазнав невдачі

Google Health спочатку було закрито через проблеми з конфіденційністю. Колишній менеджер Google Health Адам Босворт, який пішов із компанії у 2007 році, говорив, що сервіс не зміг переконати людей викладати свої дані. За словами Босворта, проєкт був рішенням, яке шукає проблему.

Google Health був дуже громіздким для використання: незважаючи на зручність інтерфейсу, процес передачі даних у Google Health був складним і вимагав багато часу користувача. До того ж корпорація не залучала до співпраці лікарів чи страхових компаній — тобто ігнорувала один із найпростіших способів зробити сервіс масовим.

Крім того, програма не була корисною для споживачів: сервіс ніяк не допомагав керувати здоров'ям (своїм чи близьких), записатися на прийом, отримати направлення до лікаря, заощадити гроші за страховку. Але при цьому Google Health вимагав вкладень грошей та часу.

Проєкт декілька разів перезапускався, а команда переорієнтувалася на інші завдання (наприклад, розробку штучного інтелекту, що прогнозує здоров'я людини на підставі даних медкарти) — поки сервіс остаточно не закрився.‍

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Інвестиції в бізнес»
Бізнес і управління
Веде Михайло Меркулов
10 квітня 22 травня
Михайло Меркулов