6 наймасштабніших фінансових пірамід світу | Бізнес-школа Laba (Лаба)

Пошук

6 наймасштабніших фінансових пірамід світу

Розповідаємо, як шахраї вже більше 100 років працюють за однією схемою.

cover-6piramiduk-61a6000213408858755419.jpg

Згідно з дослідженням американського видання CNBC, у 2019 році фінансові піраміди побили рекорд останніх 10 років. За цей рік тільки у США федеральна влада розкрила 60 шахрайських схем, які залучили понад $3 млрд «інвестицій».

Незважаючи на сумний досвід 2000-х, у країнах Східної Європи популярність фінансових пірамід теж зростає: за останні кілька років тільки в Україні ці схеми «заробили» понад $1 млрд.

Розбираємо найгучніші кейси фінансових пірамід і принцип їхньої роботи.

Що таке фінансова піраміда і як вона з'явилася

Фінансова піраміда (англ. pyramid scheme) — це шахрайська бізнес-модель. Перші учасники отримують дохід за рахунок коштів людей, які приєдналися до схеми пізніше, а не завдяки продажу товару/послуги.

Хитрощі у тому, що виплатити дохід усім учасникам неможливо — і це наперед відомо творцям піраміди. Схема працює до тих пір, поки є постійний приплив «інвесторів» та їхніх грошей. Коли нові люди перестають вкладати кошти — виплачувати дохід старим учасникам нічим, і піраміда валиться.

Таку назву ця схема отримала через свою структуру — велика кількість «інвесторів» на нижньому рівні забезпечують доходом меншу кількість учасників, які перебувають на щабель вище.

В основі фінансової піраміди — схема Понці (англ. Ponzi scheme). Цю шахрайську бізнес-модель винайшов італійський емігрант Чарльз Понці ще у 1919 році. У США він прибув із $2,5 у кишені, а легальним шляхом заробляти гроші в нього не виходило. І тоді аферист Понці придумав хитру схему легкого, але ризикованого заробітку.

Чарльз заснував компанію The Securities Exchange, яка продавала боргові розписки: «інвестор» вкладав $1 тис., а компанія через 90 днів обіцяла виплатити вже $1,5 тис. 50% за 3 місяці — звідки вони могли взятися? Виявляється, ніяких угод Понці не проводив. «Прибуток» брався із грошей нових учасників його схеми.

Уже в 1920 році піраміда лопнула, проте Чарльз першим збагатився таким способом на $20 млн. Однак його послідовники заробили в десятки разів більше.

І хоча поняття «фінансова піраміда» і «схема Понці» вважаються синонімами, вони мають певні відмінності:

  • тривалість життя: класичні піраміди живуть менше. Вони орієнтуються лише на постійний приплив нових вкладників, а схеми Понці намагаються ще й утримати старих.
  • легальний статус: схеми Понці — відверте шахрайство, а піраміди іноді можуть бути частиною законного бізнесу.
  • структура роботи: піраміди вимагають від «інвесторів» приводити нових людей. За кожного з них учасник отримує комісію, і тільки потім відправляє гроші «наверх». У схемах Понці отримані кошти відразу йдуть на покриття доходів попередніх вкладників.

Основні ознаки фінансових шахрайських схем

Ось 5 спільних рис, які допоможуть розпізнати схему Понці чи піраміду в інвестиційному фонді:

  • гарантія високої прибутковості вкладених коштів із мінімальним ризиком або взагалі без нього (неможливо)
  • ситуація на ринку не впливає на прибутковість (неможливо)
  • відсутність даних про джерело доходів (малоймовірно)
  • фонд не розкриває деталей стратегії інвестування (ймовірно, її просто немає)

Наймасштабніші фінансові піраміди в історії

#1. Madoff Investment Securities

Втрати вкладників: $65 млрд

Найбільша в історії фінансова піраміда, замаскована під інвестиційний фонд. Її творець, Бернард Медофф — один із засновників фондової біржі NASDAQ і відомий меценат.

У 1960 році він заснував Madoff Investment Securities — компанія займалася купівлею-продажем цінних паперів на фондовій біржі і вважалася одним з найнадійніших інвестиційних фондів на Уолл-стріт.

У Мейдоффа була чудова репутація: він жертвував мільйони доларів на благодійність, його компанія була серед топ-25 найбільших на фондових ринках і стабільно приносила інвесторам величезні річні — 12%. Серед вкладників Madoff Investment Securities були великі світові банки і знаменитості. Усі вони думали, що Мейдофф володів інсайдерською інформацією, і тому його фонд міг виплачувати такі відсотки.

Втім, 40 років по тому стало відомо, що бізнесмен сплачував старим інвесторам із коштів, які приносили нові клієнти. Тобто діяв за класичною схемою Понці. Про це дізналися сини Мейдоффа і здали його владі.

Внаслідок найбільшої фінансової афери постраждало 3 млн людей, а мінімум 4 людини — загинули. Покінчили життя самогубством кілька банкірів і син самого Бернарда, який здав батька.

За шахрайство Мейдоффа засудили до 150 років позбавлення волі. З 2009 року він перебуває у в'язниці.

#2. МММ

Втрати вкладників: > $2 млрд

МММ — наймасштабніша у Східній Європі фінансова піраміда, через яку жителі регіону надовго забули про інвестиції як про пасивний дохід. Її крах став катастрофою для мільйонів людей.

У 1989 році житель Москви Сергій Мавроді разом з братом і дружиною заснував компанію МММ. Невелика фірма продавала офісну техніку по всій території Радянського Союзу. Бізнес був успішним, і вже до початку 90-х років МММ стала лідером на ринку.

Однак після масштабування у компанії виникли проблеми із законом — фіскали звинуватили МММ у несплаті податків. Вести справи стало важко, і Мавроді вирішив переключитися на фінансовий сектор.

Спочатку МММ пробувала продавати американські акції, але безуспішно —  інвестори їм не довіряли. Тоді Мавроді вирішив випустити власні акції номіналом у 1 тис. рублів. Це був 1994 рік, і так почалася історія МММ як фінансової піраміди.

Цінні папери компанії дорожчали з кожним днем, хоча реальної причини для цього не було. Гучна реклама і яскраві гасла «сьогодні дорожче, ніж вчора» робили свою справу. Так, телебачення поширило перше повідомлення про те, що МММ виплатила своїм акціонерам дивіденди розміром 1000% річних. Кількість вкладників різко зросла.

Цікаво, що вартість акцій МММ встановлював сам Мавроді — двічі на тиждень він особисто оголошував нові ціни на їхню купівлю та продаж.

Усього за півроку вартість цінних паперів МММ зросла в 127 разів. У тому ж 1994 році компанія обіцяла акціонерам дивіденди вже в розмірі 3000% річних. Оскільки МММ була класичною пірамідою, високі відсотки за старими вкладами виплачувалися тільки за рахунок залучення нових.

Грошей на виплати інвесторам вистачило до 27 липня 1994 року. Після цього Мавроді знизив вартість акцій компанії в 127 разів - до 1 тис. рублів, як на момент їх першого випуску. Піраміда рухнула.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за Вашу підписку!

Одразу після цієї новини 50 людей наклали на себе. Офіс МММ і квартиру Мавроді штурмував ОМОН, засновника піраміди заарештували за несплату податків. За його словами, від МММ постраждало близько 15 млн людей.

#3. Stanford International Bank

Втрати вкладників: $8 млрд

Роберт Аллен Стенфорд заснував величезну фінансову піраміду, замасковану під банк.

У 1983 році Аллен Стенфорд зайнявся торгівлею нерухомості у Флориді, проте легально у нього це погано виходило. Зрештою, бізнесмен вирішив перенести бізнес на Антиґуа і Барбуду — офшор у Карибському морі. У цій острівній державі можна було сховатися від американських фіскалів і спокійно вести свій «бізнес». У 1986 році Стенфорд відкриває там Stanford International Bank.

«Банк» видавав депозитні сертифікати — це альтернатива депозиту. Умови в Stanford International Bank були значно привабливішими від ринкових: наприклад, прибутковість за такими сертифікатами була стабільно вищою, ніж в інших банках. Підозрілих клієнтів переконували, що сертифікати повністю забезпечені активами Stanford International.

Плюс до цього, Аллен підробляв документацію «банку», щоб ніхто не дізнався про реальний стан справ. А правда була такою: виплати високих відсотків за депозитними сертифікатами відбувалися тільки за рахунок приходу нових вкладників і їхніх грошей. Класична піраміда.

«Банк» пропрацював 23 роки, і за цей час його засновник привласнив собі близько $8 млрд від вкладників. Stanford International Bank залучав гроші не тільки у Штатах, але і в країнах Карибського басейну і Південної Америки.

Влада США розкрила Стенфорда тільки в 2009 році — місце розташування компанії довго грало йому на руку. У 2012-му мільярдера посадили на 110 років за створення шахрайської схеми.

#4. European Kings Club

Втрати вкладників: $1,1 млрд

Ця найбільша фінансова піраміда Європи працювала в Швейцарії, Німеччині та Австрії з 1992 до 1994 року. У неї входили близько 94 тис. людей, у деяких кантонах Швейцарії кожен десятий постраждав від Клубу.

European Kings Club мав стати місцем для обраних підприємців малого та середнього бізнесу, де їм могли б надати фінансову підтримку. Але для вступу до Клубу потрібно було купити «лист» — по суті, акцію Клубу, за 1400 німецьких марок ($2324 на сьогодні). При цьому щомісяця вкладникам обіцяли виплачувати по 200 марок. Це дуже висока прибутковість для організації, яка займалася тільки продажем акцій.

Піраміда продовжувала працювати, поки влада Німеччини і Швейцарії не заарештувала засновників Клубу Дамару Бертгес і її соратника за шахрайство. Це викликало масові заворушення у Швейцарії, Австрії та Німеччині, оскільки вкладники відмовлялися визнавати, що їх обманювали. Вони навіть вимагали звільнити аферистів, адже на момент розкриття піраміда ще працювала.

У підсумку під час обшуку Клубу фіскали вилучили 500 млн марок ($830 млн) і повернули їх інвесторам. Однак всього самих акцій було продано на величезну суму — 1,6 млрд франків ($1,8 млрд).

Незважаючи на масштаби афери, організаторів схеми посадили всього на 5 років.

Рекомендуємо прочитати:

img-true-61a0f346888eb156122613.jpg

7 життєвих принципів, які всі знають, але не всі дотримуються

Читати

#5. Caritas

Втрати вкладників: $1 млрд

Фінансова піраміда, в якій брала участь половина населення Румунії. За рік свого існування аферист Іоанн Стойка обдурив 4 млн людей. Щоправда, за помічника у нього була держава.

У 1992 році Іоанн Стойка відкриває компанію Caritas, щоб фінансово «допомогти» населенню Румунії у важкі 90-ті. Назва схеми була добре продумана: caritas означає «милосердя» латиною. Це слово було співзвучним назві світових благодійних організацій, що викликало довіру. І румуни повірили.

Caritas обіцяла шалені відсотки: 800% за 3 місяці. Самі вклади спочатку обмежувалися $50, потім мінімальна сума зросла до $100, а максимальна — до $800. Для населення Румунії це були величезні гроші, але Caritas стала дуже популярною серед людей — кожен другий вкладав у аферу.

Величезну роль у такому поширенні Caritas зіграло телебачення і політики. Організації протегував член націоналістичної партії Румунії Георг Фунарі. Він також був мером міста Клуж і навіть здав частину міської адміністрації в оренду Caritas. Фунарі особисто платив місцевій газеті за публікацію списку «щасливчиків», які примножили свої вкладення в 8 разів. Через місяць піраміда впала.

І хоча весь цей час уряд був у курсі незаконної діяльності Caritas, навіть президент країни не наважувався втрутитися. Уряд побоювався вуличних протестів і реакції розгніваних вкладників.

До банкрутства Caritas залучила близько $3 млрд, а в «найуспішніші» дні в організації перебувала ⅓ всіх банкнот Румунії. Організатор піраміди відбув 1,5 роки у в'язниці, а Геогр Фунарі досі в політиці — в 2014 році він балотувався на пост президента Румунії, але програв вибори.

#6. Mutual Benefits Corporation

Втрати вкладників: $1,25 млрд

Цю піраміду організував шахрай зі стажем Джоель Штайнгер. Особливість його організації полягала в тому, що вона заробляла на смерті.

У 1994 році Штайнгер заснував Mutual Benefits Corporation, хоча за документами значився лише консультантом. На той час американська Комісія з цінних паперів і бірж вже заборонила Джоелю займатися продажем цінних паперів. Але це його не зупинило.

Mutual Benefits Corporation заробляла на віатікалах (viatical settlement) — акціях на страхові поліси життя смертельно хворих людей. Суть полягала в тому, що хворий продавав свою страховку іншим людям, знаючи, що йому вона вже навряд чи знадобиться. Людині це було вигідно: вона отримувала від покупця разовий дохід за життя, а не посмертну виплату від страхової.

Покупець віатікала теж від цього вигравав: він ставав новим власником поліса, платив щомісячні внески і отримував за ним виплати в разі смерті раніше застрахованого.

Mutual Benefits Corporation викуповувала у хворих їхні поліси, перепродавала третім особам і ставала посередником між страховою і новими власниками акцій. Останні робили щомісячні внески, а Mutual Benefits натомість обіцяла їм непоганий відсоток від посмертної страхової виплати. Якщо, звичайно, перший власник поліса дійсно вмирав.

Але ця схема навмисне була складною, щоб заплутати потенційних інвесторів. Усе, що було потрібно від вкладників — принести свої гроші Mutual Benefits Corporation. Потім працівники компанії надавали інвесторам фальшиві звіти про «смертельні» хвороби власників поліса. Нібито зовсім скоро вони повинні отримати свій відсоток від посмертної виплати страхової. Але масово ніхто не вмирав, тому шахраям доводилося платити відсотки старим вкладникам грошима нових. А це — класика схеми Понці.

У 2001 році Джоеля Штайнгера здав поліції один із лікарів, який підробляв діагнози хворих для Mutual Benefits. У 2014 році афериста посадили на 20 років.

Компанія пропрацювала до 2004 року, продавши 30 тис. полісів страхування життя на $1,25 млрд.

Фільми/книги про фінансові піраміди

#1. «Маестро брехні» (2017)

Фільм про те, як Бернардові Мейдоффу вдавалося протягом 40 років обманювати колег-банкірів і сотні тисяч приватних інвесторів. Сюжет заснований на реальних подіях — на так званій «афері Бернарда Медоффа», найбільшій в історії. У головній ролі — Роберт Де Ніро. Слоган фільму: «Only those you trust can truly betray you».

#2. К.Кросс «Anatomy of a Ponzi Scheme: Scams Past and Present: True Crime Tales of White Collar Crime»

У цій книзі автор дає повне уявлення про схему Понці — про історію її творця, принципи роботи і найскандальніші кейси. Крім того, Крос пише, як розпізнати цю шахрайську схему, щоб читач був обережніший.

Фішка книги — розвінчання міфів про сторін-учасників подібних бізнес-моделей. Так, є думка, що інвестори схем Понці і пірамід — це довірливі люди, які хочуть швидкого і легкого заробітку. Однак іноді вкладники можуть і не здогадуватися, кому вони доручили свої гроші. Наприклад, інвестори пенсійного фонду поняття не мали, що вплуталися в структуру Бернарда Медоффа. Тому факт втрати коштів став для них шоком. Книга дає зрозуміти, що ніхто не застрахований від фінансового шахрайства.

#3. «Ставка на нуль» (2016)

Документальний фільм від режисера Теда Брауна. Це міні-розслідування діяльності американської компанії Herbalife, яка спеціалізується на здоровому харчуванні. У фільмі режисер наводить докази і факти того, що транснаціональна Herbalife — фінансова піраміда, яка скоро впаде.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«Фінансовий директор»
Фінанси
Веде Андрій Дробот
31 травня 28 липня
Андрій Дробот