Хто придумав працювати по 8 годин 5 днів на тиждень і скільки ми будемо трудитися у майбутньому | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 5 хвилин Код з SMS дійсний протягом 5 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Хто придумав працювати по 8 годин 5 днів на тиждень

І скільки ми будемо трудитися у майбутньому.

cover-work-602531f0c0608542900005-63525aa64984b494733816.jpg

Страшний сон фрилансера виглядає так: прокидаєшся о 6-й ранку, щоб о 8-й бути на роботі і піти з неї вже коли стемніє... Втім, багато офісних працівників також недолюблюють стандартний графік.

Розбираємось, хто, коли і як визначив оптимальність 40-годинного робочого тижня — і які зміни чекають на нас у майбутньому.

Філософія 888

Вважається, що звичний графік придумав американський автомобільний магнат Генрі Форд.

5 січня 1914 року він зменшив робочий день у своїй компанії з 9 до 8 години, й водночас підняв зарплату з $3 до $5 за зміну.

Конкуренти сприйняли таке нововведення скептично, але з часом підхід промисловця виправдав себе. Найкращі механіки з усієї країни перейшли працювати в Ford Motor Company, і продуктивність компанії різко зросла. За два роки Форд зміг удвічі збільшити прибуток.

Попри доведену економічну вигідність ідеї, вся Америка офіційно перейшла на 8-годинний робочий день лише через 23 роки — після низки страйків та ухвалення Закону про справедливі трудові норми (1937).

Проте, всупереч поширеній думці, автором новаторської ідеї був зовсім не Генрі Форд. Ще 1593 року король Філіп ІІ у своєму указі Ordenanzas de Felipe II  не лише вперше запровадив 8-годинний графік, а й ухвалив розподіляти навантаження протягом дня. Наприклад, щоб уникнути палючого сонця, робітники повинні були працювати по 4 години вранці та ввечері.

Рекомендуємо прочитати:

img-overwork-62d5585168a90047771968.jpg

Чому понаднормова робота робить нас дурнішими

Читати

Наступний крок до звичного нам графіку зробив у 1810 році промисловець Роберт Оуен. Спочатку він встановив на своєму підприємстві у Нью-Ланарці 10-годинний робочий день (до цього там працювали по 14–16 годин), а через сім років скоротив його до 8. Оуен навіть придумав спеціальне гасло:

«8 годин роботи, 8 годин розваг та 8 годин відпочинку».

При цьому, незважаючи на всі успіхи та активну підтримку працівників та профспілок, тривалий час 5-денний робочий тиждень був рідкістю. Масово на такий графік стали переходити на початку ХХ ст.

  • В Азії першою країною, яка законодавчо встановила схему «8 годин на день, 5 днів на тиждень», стала Індія у 1912 році.
  • У 1917-му ідею соціалістів про 40-годинний графік узаконили в СРСР.
  • У більшості держав Європи звична нам робоча зміна встановилася 1919 року — після серії профспілкових страйків, що паралізували економіку.
  • У Японії на 40-годинний тиждень першим перейшло підприємство Kawasaki в 1919 році, внаслідок масштабного страйку робітників. У всій країні норма почала діяти через 28 років після ухвалення Закону про трудові стандарти.
  • Однією з останніх 8-годинний робочий день затвердила Австралія 1947 року.

Що відбувається зараз

За часів, коли жили Оуен та Форд, скорочення робочої зміни майже вдвічі — з 14 годин до 8-ї — справді було революційним. Зараз справи не обмежуються стінами офісу, подорожують з нами додому і часто займають майже весь час людини.

Згідно з Трудовим кодексом, у країнах СНД тривалість робочого дня за 5-денний тиждень не повинна перевищувати 8 годин плюс 1 на обід. А що відбувається в інших державах?

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, рекордсмени праці живуть у Колумбії (47,6 години на тиждень) та в Туреччині (46,4). Трохи відстають Мексика (44,9) та Коста-Рика (43,6).

Але не всі країни налаштовані бити рекорди — за даними ОЕСР, середня тривалість робочого дня у світі становить 37 годин. Найменше працюють жителі Нідерландів (29,4), Данії (32,5) та Норвегії (33,5).

Хоча східні країни не включені до рейтингу ОЕСР, їх показники могли б легко наздогнати Колумбію та Туреччину. Наприклад, у Китаї багато компаній практикують філософію 9–9–6: працівники мають трудитися з 9 ранку до 9 вечора 6 днів на тиждень. І хоча такий режим заборонено законодавчо, багато великих бізнесів його відкрито підтримують — наприклад, Alibaba Group.

У Японії рівень перепрацювань настільки високий, а смерті від них стали такими частими, що для цього навіть вигадали спеціальний термін — каросі. За даними ВВС, щороку на роботі «згорають» понад 2 тис. людей.

Скільки ми будемо трудитися у майбутньому

Ідеї ​​про подальше скорочення робочого дня обговорюються та тестуються у багатьох країнах із початку XXI століття. Наприклад, ще 2010 року британський фонд New Economics Foundation запропонував встановити в країні 21-годинний трудовий тиждень.

На думку авторів дослідження, такий захід дозволить розірвати хибне коло, в якому люди живуть, щоб працювати, працюють, щоб заробляти, а заробляють, щоб споживати більше. Зміна графіка надасть можливість:

  • знизити рівень стресу та вигорання.
  • захистити природні ресурси планети: люди менше споживають, а заводи менше забруднюють.
  • найбільш рівномірно розподіляти оплачувану роботу серед населення, знизивши рівень безробіття та соціальну нерівність.

Ідея New Economics Foundation зустріла серйозний опір у консерваторів і досі «зависла» у форматі обговорень та передвиборчих програм.

Нова Зеландія була однією з перших країн світу, яка офіційно перейшла на 5-денний робочий тиждень. Наразі новозеландці продовжують «топити» за скорочення графіка, цього разу — до 4 днів.

У 2018 році новозеландська компанія Perpetual Guardian провела експеримент, зменшивши кількість робочих годин до 30, а днів до 4, з повним збереженням зарплати. Досвід курували вчені з Технологічного університету Окленда, які зафіксували такі результати:

  • продуктивність зросла на 20%
  • рівень стресу команди знизився з 45% до 38%
  • баланс між роботою та особистим життям покращився з 54% до 78%

Подібне дослідження провів у 2016 році муніципалітет Рейк'явіка в Ісландії. Протягом року робочий тиждень працівників у низці компаній був на 4-5 годин коротшим — проте продуктивність при цьому залишалася на колишньому рівні, а кількість лікарняних скоротилася.

Ще один подібний експеримент проходив у муніципалітеті Ґетеборга у Швеції. Понад два роки деякі підприємства практикували 6-годинний робочий день без зменшення заробітної плати. У підсумку скоротилися витрати на лікарняні та покращився загальний настрій працівників.

На Міжнародному економічному форумі в Давосі 2019 року експерти також підтримували ідею переходу на 4-денний робочий тиждень. Психолог із Вортонської школи в Пенсільванії Адам Грант та економіст Рутгер Брегман, автор книги «Утопія для реалістів», вважають, що такий захід дозволить людям краще зосереджуватися і працювати стільки ж, але якісніше й креативніше. Крім того, працівники будуть лояльнішими до організацій, які дають можливість простіше регулювати work-life balance.

Весь бізнес-контент у зручному форматі. Інтерв'ю, кейси, лайфхаки корп. світу — у нашому телеграм-каналі. Приєднуйтесь!

Що буде далі — невідомо. Не виключено, що весь світ наслідуватиме приклад китайців та Ілона Маска, який приділяє роботі близько 120 годин на тиждень. Або ж події розвиватимуться за сценарієм, передбаченим економістом Джоном Мейнардом Кейнсом ще в 1930 році, і ми працюватимемо всього 15 годин на тиждень завдяки автоматизації, новим технологіям і підвищенню продуктивності.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«Art Director»
Бізнес і управління
Веде Meulemeester Joy Li De
2 березня 11 квітня
Meulemeester Joy Li De