4 випадковості, що вплинули на економіку цілих країн | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

4 випадковості, що вплинули на економіку цілих країн

Розповідаємо про найсерйозніші збіги обставин.

cover-bychance-6108f8d9a13d0556859540-61bc395d3cd9e395171210.webp

Через COVID-19 світова економіка втратила щонайменше 4,5% річного ВВП — майже $4 трлн. Пандемія 2020–2021 показала, наскільки легко та непередбачувано одна випадковість може вплинути на економіку. І чим сильніше світ глобалізований, а країни пов'язані між собою торгівлею — тим більші масштаби наслідків.

Ми знайшли і розібрали ще 4 приклади, коли непередбачувана ситуація дуже серйозно впливала на економіку цілої країни або навіть усього світу.

#1. Судно Ever Given у Суецькому каналі

Що сталося: 23 березня 2021 року судно Ever Given сіло на мілину в Суецькому каналі, повністю перегородивши його. Контейнеровоз прямував з Малайзії до Нідерландів і майже на тиждень заблокував канал, через який проходить 12% усієї торгівлі у світі.

Ever Given сів на мілину через погодні умови та помилки капітана. Поки ціла флотилія буксирів намагалася зрушити контейнеровоз із місця, 450 торгових суден чекали на «звільнення» Суецького каналу.

Деякі судна пішли в обхід, щоб потрапити до Азії, їм довелося обігнути всю Африку. Окрім втраченого часу, щоб пройти такий шлях, усі вони витратили зайві $400 тис. на пальне. Ось як виглядав цей маршрут:

Економічні наслідки: за 6 днів керуюча компанія Суецького каналу втратила $95 млн, а загальна вартість «заблокованого» товару становила $9,6 млрд на день. Кожна година затримки суден коштувала світовій торгівлі $400 млн прибутку.

Оскільки Суецький канал є єдиним найкоротшим шляхом з Азії до Європи, через нього проходить вся нафта з країн Перської затоки.

Станом на 2020 рік через канал щодня перевозилося 1,74 млн барелів сирої нафти із загальносвітових 39,2 млн. Тому сама новина про блокування маршруту підняла світові ціни на чорне золото на 2% — безліч нафтових танкерів, що йдуть з Перської затоки, застрягли у Суецькому каналі. Ніхто не знав, коли Ever Given зрушить з місця, нафти поменшало. Ціни зросли, хоча протягом 3 тижнів до цього вони швидко падали через локдауни. За 6 днів «простою» вартість перевезення нафтопродуктів морем збільшилася вдвічі.

Майже через тиждень Ever Given вдалося зняти з мілини — на відновлення звичного судноплавного режиму знадобилося кілька днів. Після новини про розблокування каналу впали ціни на нафту. При цьому Адміністрації Суецького каналу довелося збільшити його пропускну спроможність у 2 рази – у перші дні через нього проходило по 100 кораблів на добу за допомогою буксирів. Зараз підприємливі єгиптяни стали продавати квитки до місця, де Ever Given сів на мілину — справжня туристична пам'ятка.

#2. Ураган «Катріна» у США

Що сталося: у серпні 2005 року на південні штати Луїзіана, Техас, Флорида та Міссісіпі зійшов ураган «Катріна» — найбільш катастрофічний у США та 6-й за руйнівністю за всю історію спостереження Атлантики. Швидкість вітру сягала 280 км/год.

Щойно ураган дістався узбережжя, майже відразу з'явилися перші жертви: всього загинуло 1600 людей, а 400-тисячний Новий Орлеан повністю затопило. Близько 1 млн жителів залишилися без електроенергії та телефонного зв'язку.

Близько двох тижнів різні частини міста були під водою — і Новий Орлеан захлеснула хвиля злочинності. Цей регіон і так вважався одним із найбідніших і найнебезпечніших у США, а «Катріна» оголила всі його проблеми. Затоплені будинки та магазини грабували мародери, а рівень вбивств досяг рекордних 93 людей на 100 тис. — Новий Орлеан зрівнявся із найнебезпечнішими містами світу. 

Справа в тому, що незадовго до приходу Катріни в Луїзіані, Техасі, Флориді та Міссісіпі проводилася евакуація місцевих жителів через загрозу наймогутнішого урагану. Практично всі, хто мав автомобіль, покинули міста. Зустрічати «Катріну» залишилися лише найбідніші верстви населення, які не мали особистого транспорту чи іншої можливості виїхати.

Економічні наслідки: ураган вдарив не лише по південних штатах, він вплинув на весь світ — адже саме в цій місцевості було сконцентровано нафтовидобувну та бавовняну промисловість Америки. Але водночас регіон вважався одним із найменш благополучних за рівнем життя у США. А «Катріна» лише посилила ситуацію. Ось як буревій вплинув на економіку:

  • Зростання безробіття на 30%. У Луїзіані втратили роботу 12% мешканців (214 тис. місць), у Міссісіпі – 23%. При цьому з 1,5 млн 600 тис. людей, які переїхали, так і не повернулися додому.
  • Страхові збитки у розмірі $40 млрд. Для страхових компаній США кількість позовів стала найбільшою за всю історію галузі.
  • Зростання цін на нафту, бензин та газ. До урагану в цьому регіоні добувалося 29% і перероблялося 47% від усієї нафти в США. Наступного дня після шторму видобуток чорного золота було повністю зупинено. Через це вартість нафти в США підскочила до рекордного максимуму $70 за барель, а оптові ціни на міжнародних ринках зросли на 5%. Через 10 місяців після урагану річний видобуток нафти все ще був на 30% меншим, ніж до «Катріни».
  • Крах розважальної промисловості. До лиха в казино на узбережжі Мексиканської затоки працювало понад 14 тис. осіб. Після урагану податкові надходження від ігрових казино у штаті Міссісіпі скоротилися на $500 тис. на день. Так тривало аж до нової кризи у 2008 році.
  • Зниження ВВП країни до 1,8%. Для порівняння, за рік до урагану темпи зростання економіки США становили 4,2%.
  • Збитки лісового господарства на півдні Міссісіпі. На цю галузь припадало 10% усіх робочих місць штату. Ураган пошкодив понад 5300 км2 лісу.

#3. Пандемія «іспанки» 1918-1920

Що сталося: навесні 1918 року в американському штаті Арканзас розпочалася епідемія невідомого грипу. Хвороба отримала свою назву через те, що саме іспанські газети почали першими бити на сполох. Усього було 3 хвилі, але найбільш смертоносною виявилася епідемія 1919 року.

Хвороба вражала молодих людей, а смертність досягала в середньому близько 15% - у різних країнах вона коливалася від 3 до 20%. Це були останні роки Першої світової війни: багато жителів Європи перебували в умовах повної антисанітарії, їм не вистачало їжі та питної води.

У решті світу ситуація була ще гірша. Так, в острівній державі Самоа у Тихому океані через «іспанку» загинуло 20% населення, в Іспанії — 12%, у США — 7%. В Індії хвороба забрала 18 млн життів — стільки ж, скільки і Перша світова війна. За весь час жертвами пандемії стали 40 млн людей — 2% всього населення Землі.

Економічні наслідки: у 20-ті роки минулого століття статистичних даних було ще замало. І це дуже ускладнило підрахунки реальних збитків, завданих «іспанкою» світовій економіці. Багато відомостей, які зараз мають дослідники, взяті з газет — тоді вони були основним джерелом новин. Ось деякі з цих даних:

  • У середньому у кожній країні після пандемії реальний ВВП знизився на 6%, а споживання товарів та послуг – на 8%. Така ситуація пізніше спостерігалася під час кризи 2008–2009 років. При цьому ВВП США, на загальний подив, впав лише на 1,5%.
  • Різке зниження прибутковості акцій та державних облігацій. На початку ХХ століття цінні папери мали величезний попит у США та Європі, вони вважалися основною інвестицією навіть для не дуже заможних жителів. А під час пандемії акції втратили свою вагу через інфляцію та зниження економічної активності — власники цінних паперів збідніли в середньому на 26%.
  • Зменшення виробництва на 18%. У США, індустріально розвиненій країні світу того часу, заводи і фабрики в деяких штатах фактично припинили свою роботу через карантин. Як і в 2020–2021, людей закликали уникати місць скупчення і сидіти вдома. Статистика це підтверджує: продуктові магазини втратили 30% виручки, а універмаги та торгові точки — близько 70%.

Рекомендуємо прочитати:

img-6piramiduk-61a600021c0cf621499887.jpg

6 наймасштабніших фінансових пірамід світу

Читати

  • Велика депресія 1930-х. Пандемія «іспанки» внесла свій внесок у масштабну фінансово-економічну кризу. Справа в тому, що після Першої світової війни, якраз у 1918–1920, США переживали розквіт економіки — військова галузь розвивалася і приносила шалений прибуток. Спалах грипу на кілька років призупинив цей процес і спричинив рецесію.

#4. Вибух на нафтовидобувній платформі у Мексиканській затоці

Що сталося: у 2010 році на нафтовій платформі компанії British Petroleum у Мексиканській затоці пролунав вибух. Виникла пожежа, внаслідок якої загинули 11 людей, ще 17 поранено. Свердловину не могли загасити 4 місяці, доки не вигоріло все паливо. Щодня в море виливалося до 1 тис. тонн чорного золота, а на поверхні води утворилася нафтова пляма розміром 1 тис. кв. км. Це була наймасштабніша екологічна катастрофа у регіоні.

Потрібно було 9700 суден, 127 літаків, 47 829 людей і 89 днів, щоб зупинити витік нафти у води Мексиканської затоки. Причиною вибуху стала економія компанії на техобслуговуванні платформи.

Економічні наслідки: збитки від катастрофи в Мексиканській затоці оцінюються в $37 млрд. Крім шкоди, завданої екології, розлив нафти вплинув на багато інших аспектів економіки США та решти світу:

  • Удар по морській промисловості Америки. Індустрія втратила приблизно $8,7 млрд. Сюди входить втрата 22 тис. робочих місць, скорочення доходів від рибальства, закриття ресторанів та кафе на узбережжі. Близько 40% площі затоки опинилося під забороною для будь-якого виду риболовлі.
  • Зростання безробіття. У південних штатах близько 150 тис. людей, які раніше були зайняті у сфері рибальства, видобутку нафти та ресторанному бізнесі, втратили свої місця.
  • Миттєве підвищення цін на бензин у США (на 50 центів).
  • Введення тимчасового мораторію на видобуток чорного золота у Мексиканській затоці. Основний вид діяльності нафтових компаній опинився під загрозою. Канадські, британські та американські приватні бізнеси висловили свій протест, адже мораторій фактично паралізував їхню роботу. До того ж 24% усієї нафти США видобували у цьому регіоні.
  • Економічні втрати у сфері туризму — $23 млрд. На узбережжі Мексиканської затоки було зосереджено багато готелів, які після аварії збанкрутували. Туристи не хотіли відпочивати у водах, повних нафти.
  • Падіння акцій British Petroleum на 50% — лише за пів року найбільша нафтова компанія світу втратила $105 млрд. Відповідно, власники цінних паперів BP у різних країнах також зазнали збитків.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Корпоративна культура»
HR і рекрутинг
Веде Ольга Тарасевич
23 травня 25 червня
Ольга Тарасевич