11 несподіваних фактів про людську психіку | Бsзнес-школа Laba (Лаба)

Пошук

Зміст

11 несподіваних фактів про людську психіку

Чому щастя у грошах, але тільки до певної суми.

cover-11-facts-62de3e876807d586755143.jpg

Деякі дослідження нашої психіки доводять доволі очевидні речі. Наприклад, вчені з Рочестерського університету підтвердили, що — раптом — люди почуваються щасливішими у вихідні. Але інші дослідження дійсно допомагають зрозуміти нелогічні реакції нашої підсвідомості і навчитися використовувати їх у своїх цілях.

Зібрали декілька несподіваних психологічних явищ, які керують вами без вашої свідомої участі.

Факт №1: Наявність плану Б знижує успіх плану А

Ми часто вважаємо, що завжди варто мати резервний план. Але дослідники з'ясували, що така «запасливість» має ціну — це зниження шансів на успішне досягнення основної мети.

Вчені Пенсільванського університету виявили, що люди, які під час роботи витрачають час на продумування резервного плану, справляються із завданням гірше, ніж ті, хто «бере і робить».

Такий ефект напряму пов'язаний із теорією очікувань, розробленою канадським професором Віктором Врумом у 1964 році. Вона говорить, що наша мотивація залежить від того, чи ми очікуємо успіху в цій справі. Створення плану Б підсвідомо вселяє думку, що досягти потрібного результату з першого разу не вдасться.

Дослідники відзначають, що продумувати декілька варіантів можна, але без зайвої деталізації. Є ще такі безпечні способи:

  • складіть запасний план після того, як завершили основний (наприклад, коли ви зробили все, що могли, і результат вже залежатиме від інших людей)
  • віддайте план Б на аутсорс (якщо ви керуєте кількома командами — доручіть виконання завдання одній групі колег, а складання резервного плану в разі невдачі — інший)

Факт №2: Людей більше зачіпає біда конкретної людини, ніж масові трагедії

Ще одне дослідження Пенсільванського університету проаналізувало, як змінюється поведінка людей, зокрема співчуття, співпереживання і бажання допомогти.

Усіх учасників експерименту розділили на три групи:

  • першій показали маленьку дівчинку, яка страждає від голоду
  • другій представили статистику про мільйони людей, які вмирають від голоду щодня
  • третій продемонстрували і те, і інше

Далі учасникам експерименту запропонували зробити донати. Найбільше пожертвував група, яка чула історію про дівчинку, яка голодує, а найменше — ті, кого ознайомили із сухою статистикою.

Психологи пояснюють такі результати тим, що надто масштабні проблеми здаються нам непідйомними. Люди на їхньому фоні почуваються безпорадними, вважаючи, що їхніх зусиль все одно буде недостатньо. Допомога в порятунку однієї дівчинки, що голодує, здається більш досяжною.

Рекомендуємо прочитати:

img-loosefear-628f555f066c5442762380.jpg

7 мотиваційних лекцій про те, як здолати свої страхи

Читати

Факт №3 Їжа смачніша, коли її готує хтось інший

Чи замислювалися коли-небудь, чому страва здається смачнішою, якщо її приготували не ви? І справа навіть не у вроджених лінощах, прокрастинації чи омлетах, що завжди підгорають.

Дослідники пояснюють це так: коли ви робите їжу для себе, на момент її готовності проходить так багато часу, що ви вже «перегоряєте». Отже, і результат вам подобається менше.

Факт №4: Чим суворіша заборона — тим більше її хочеться порушити

За бажання порушувати заборони у нашій психіці відповідає таке явище, як реактивність. Люди схильні йти всупереч правилам, якщо відчувають, що їхні права чи особисті межі порушуються. І, відповідно, намагаються відновити свою свободу.

Дослідники з Вашингтонського університету виявили, що порушники заборон почуваються розумнішими і перебувають у несподівано гарному настрої після «провини».

Бажання обходити правила також пов'язане з творчими задатками людини — це одночасно підтвердили два незалежні дослідження.

У спільному експерименті Гарвардського університету та Массачусетського коледжу виявилося, що серійні порушники набрали більше балів у дивергентному/творчому мисленні, ніж ті, хто схильний діяти за правилами.

В іншому експерименті підтвердилося, що співробітники, які мали більше творчої роботи — копірайтери та дизайнери, — частіше порушували правила, ніж, наприклад, бухгалтери.

Рекомендуємо прочитати:

img-solution-6283aa373a75a400756921.jpg

Теорія правильних рішень: як навчитися жити без факапів

Читати

Факт №5: Ми ненавмисно віримо в те, у що хочемо вірити

Підтверджувальне упередження — це звичка інтерпретувати факти таким чином, щоб підтвердити те, у що ми вже віримо. Саме таке психологічне явище пояснює, чому люди з певними політичними поглядами віддають перевагу одним новинним сайтам перед іншими.

Через синдром підтверджувального упередження ми часто ігноруємо інформацію, яка суперечить нашим переконанням.

Це відбувається за допомогою декількох типів упереджених когнітивних процесів:

  • Упереджений пошук інформації. Люди шукають відомості, що підтверджують їхні переконання, та уникають даних, які їм суперечать.
  • Упереджене тлумачення інформації. Звичка інтерпретувати відомості таким чином, щоб підтвердити думку, що вже сформувалася, навіть якщо їх можна витлумачити по-іншому.
  • Упереджене запам'ятовування інформації. Люди відкладають у пам'яті ті дані, які підтверджують їхні переконання, і забувають те, що їм суперечить.

В одному стенфордському дослідженні половина учасників виступала за смертну кару, а інша була проти. Обидві групи читали подробиці двох вигаданих досліджень. Учасникам сказали, що одне з них підтримує стримувальний ефект смертної кари, а інший виступає проти. Незалежно від даних, більшість випробуваних залишилися при своїх початкових поглядах.

Нейропсихолог Майк Едельсон протестував, чи люди готові змінювати думку, зіштовхуючись із фактами. Добровольцям надали неправдиву інформацію, а за тиждень показали, що насправді вона не відповідає дійсності. І хоча всі учасники експерименту вже знали правду, МРТ показало, що вони, як і раніше, вірили в дезінформацію приблизно в половині випадків.

Факт №6: Мозок шукає людські обличчя навіть у неживих об'єктах

Якщо ви хоч раз шукали (і знаходили) різні фігурки в обрисах хмар або людські обличчя у візерунках на корі дерева, не хвилюйтеся — з вами все гаразд.

Це просто парейдолія — тенденція шукати та «домальовувати» конкретні, часто значущі зображення (наприклад, обличчя) у випадкових візерунках. Вчені пояснюють: для нас як соціальних істот розпізнавання інших людей є настільки важливим, що ми краще знайдемо обличчя там, де його немає, ніж пропустимо.

Найбільш відомі приклади парейдолії:

  • У 1950-х роках Банку Канади довелося вилучити з обігу серію банкнот, тому що в кучерявій зачісці королеви ховалася хитра посмішка диявола.

  • Космічний корабель Viking I сфотографував різьблене обличчя у скелястому ландшафті Марса.

Американський нейропсихолог Лі виділяє такі причини парейдолії:

  • Ми схильні думати, що наші очі точно повідомляють про об'єкт, який розташований перед нами, але сітківка записує недосконалий і заплутаний образ, який відображено дзеркально. Завдання мозку — «перевернути» картинку з голови на ноги і проаналізувати отриману інформацію.
  • Ми постійно бачимо так багато облич, що шукаємо їх усюди. «Починаючи з дитинства, це найпоширеніші стимули, з якими людина зіштовхується у повсякденному житті», — зазначає доктор Лі.
  • Підвищена духовність/релігійність людини. Тапані Ріккі з університету Гельсінкі у Фінляндії виявив, що віряни з більшою ймовірністю побачать обличчя на неоднозначних фотографіях, аніж атеїсти.

Факт №7 Люди виправдовують високі очікування і навпаки — гальмують у розвитку, якщо у них не вірять

У психології таке називають «ефектом Пігмаліона» — це психологічне явище, при якому високі очікування призводять до підвищення продуктивності.

Психологічний феномен виявив доктор Розенталь із США внаслідок експерименту на базі початкової школи. У 1960-х роках його група дослідників сказала викладачам та учням, що у деяких дітей за результатами IQ-тесту виявився високий потенціал.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

І справді, протягом наступного навчального року зазначені першокласники досягли успіху. У середньому вони збільшили свої показники IQ більш ніж на 27 балів.

Тільки тоді вчителям повідомили, що Розенталь сказав неправду, а учнів обрали випадково. Цікаво, але без повного обману і вчителів, і дітей повторити успіх експерименту більше нікому не вдавалося. Якщо хоч хтось із учасників знав правду, магія не спрацьовувала.

Факт № 8 Мозок вважає довгострокові завдання менш важливими

Навіщо розпочинати роботу над великим проєктом зараз, якщо до дедлайну ще декілька місяців?

Термінові, хай і не важливі завдання, цікавіші для мозку — оскільки приносять миттєву порцію дофаміну. Їх швидше та простіше викреслити зі списку справ. Наш мозок краще обробляє короткострокові дедлайни — наприклад, у днях, аніж довгострокові — у місяцях чи роках.

Вчені з Массачусетського університету Ян Ян та Кріс Хсі провели експеримент, щоб вивчити, як люди реагують на групу дедлайнів. Зіштовхуючись із декількома часовими рамками для завдань різної важливості, ми регулярно виконуємо менш серйозні завдання з короткими термінами, а не ті, які більш важливі, але розтягнуті у часі.

А в недавньому дослідженні Оксфордського університету (США), опублікованому в Journal of Consumer Research, нейропсихологи Раджеш Багчі та Стефан Хок дійшли висновку: більш тривалі терміни можуть змусити співробітників думати, що завдання складніше, ніж воно є насправді, та виділяти більше ресурсів для роботи.

Факт № 9 Крапка в кінці смс сприймається як нещирість або грубість

Психолог Даніель Гуннаж перевірила, як люди сприймали смс, наприкінці якого стоїть крапка. Учасники дослідження вважали ці повідомлення нещирими або навіть грубими. Але коли вчені потім протестували такі ж меседжі в рукописних нотатках, то виявили, що розділові знаки не впливають на сприйняття листів — подібний ефект виникає тільки в листуванні онлайн.

Дослідження Американського університету показало, що студенти використовували крапку в 39% листів та у 45% повідомлень в онлайн-чатах. Така «зневага» пов'язана з тим, що крапка додає тексту «формальності» — і це не завжди доречно у дружньому листуванні в чаті. Зайва суворість у подібному спілкуванні, за оцінками психолога, змушує адресата відчувати незручність і викликає підозри, що за меседжем криється лукавість.

Цікаво, що з усіх розділових знаків негатив викликає лише крапка.

Рекомендуємо прочитати:

img-englishpodcast-628cd52019140769029214.jpg

Boost your English: 15 подкастів для вивчення мови

Читати

Факт №10: Ми завжди знаходимо проблему

Чому, коли одна проблема вирішується, інша відразу займає її місце? Справа не в тому, що світ проти вас — просто це звичний патерн поведінки для мозку.

Секрет у механізмі, з допомогою якого мозок обробляє інформацію. Вчені попросили добровольців переглянути серію фотопортретів, наголошуючи, які особи здаються їм небезпечними чи загрозливими. Портрети були ретельно розроблені дослідниками, щоб змінюватись від дуже загрозливих до дуже безневинних.

У міру того, як людям показували дедалі менше загрозливих осіб з часом, вчені виявили, що піддослідні розширили своє визначення небезпеки.

Інакше кажучи, коли у них закінчилися загрозливі особи, учасники експерименту почали називати небезпечними тих, кого раніше вважали безневинними.

Весь бізнес-контент у зручному форматі. Інтерв'ю, кейси, лайфхаки корп. світу — у нашому телеграм-каналі. Приєднуйтесь!

Факт №11: Щастя можна купити за гроші, але тільки до певного моменту

Дослідження показують, що дохід для людей має «точку задоволення», на якій щастя досягає піку, а більший заробіток не зробить вас ще радіснішим.

Що цікаво, ці суми учасники непогано «прокачують» з урахуванням інфляції, хай навіть підсвідомо. Так, у дослідженні 2010 року опитаним було достатньо $75 тис. на рік, а вже в опитуванні 2018 року сума зросла до $105 тис.

Вчені також з'ясували, що справа не лише в тому, скільки грошей ми заробляємо, а й у тому, як їх витрачаємо. Нещодавнє дослідження показало, що люди почуваються щасливішими, коли вкладаються у досвід (хороша вечеря чи квитки до театру), ніж у майно, бо це допомагає їм спілкуватися і відчувати себе більш живими.

А дослідження, опубліковане в Science, виявило ще одну стратегію найбільш приємного використання грошей: витрачати їх на інших людей.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«HR-директор»
HR і рекрутинг
Веде Марія Панченко
5 вересня 12 жовтня
Марія Панченко