7 українських винаходів, які змінили світ | Бізнес-школа Laba (Лаба)

Пошук

Зміст

7 українських винаходів, які змінили світ

Як створювалися вертоліт, жорсткий диск і найбільший у світі вантажний літак.

cover-7ukrinv-62ebe0a7e12ae186042535.jpg

Згідно з рейтингом Good Country Index, який вимірює внесок 163 країн у розвиток світу за межами їхніх кордонів, починаючи з 2017 року Україна посідає перше місце у галузі науки та технологій.

Рейтинг формують на основі 5 показників, які розраховуються, залежно від розміру економіки країни. Вимірюють кількість:

  • іноземних студентів
  • виданих та експортованих наукових видань
  • опублікованих статей у міжнародних журналах
  • лауреатів Нобелівської премії
  • патентів

Україна робить вагомий внесок у глобальну наукову діяльність уже не одне століття. Чимало революційних рішень з'явилося саме завдяки українським вченим, які повірили у фантастичну ідею та втілили її у життя.

Обрали 7 найбільших дивовижних українських винаходів, які змінили світ.

#1. Вертоліт Sikorsky

Концепція вертольотів існувала ще з часів Леонардо да Вінчі, але її першим втілив у життя український авіаконструктор Ігор Сікорський. Він почав будувати свій перший примітивний гелікоптер у віці 20 років, коли був студентом Київського політехнічного інституту. Але у 1919 році втік від більшовицької революції та іммігрував до Сполучених Штатів, де заснував Sikorsky Aircraft Corporation. У 1931 Сікорський запатентував конструкцію літального апарата з двома пропелерами — горизонтальним на даху та вертикальним на хвості.

У 1939 році Сікорський підняв у повітря свій перший одногвинтовий вертоліт Vought-Sikorsky VS-300, а потім удосконалив конструкцію і створив Sikorsky R-4. Випробування пройшли успішно — і Сікорський отримав перше замовлення від американської армії. У 1944 році Sikorsky R-4 став першим вертольотом, запущеним у серійне виробництво, і першим, що перебуває на озброєнні армії, флоту, берегової охорони США, а також Королівських ВПС та Королівського флоту Великобританії.

Крім того, Sikorsky став першим, хто здійснив посадку в морі, чим зробив революцію в методах порятунку людей. Загалом компанія Sikorsky Aircraft розробила 17 моделей літаків та 18 модифікацій вертольотів.

#2. Дугове зварювання металів

У 1881 році український винахідник Микола Бенардос вперше у світі представив спосіб електродугового зварювання металів вугільним (який не плавиться) електродом на Міжнародній виставці електрики в Парижі. Згодом цю технологію назвали «Способом Бенардоса». З методів зварювання він першим отримав широке застосування і досі залишається одним із найпоширеніших.

Рекомендуємо прочитати:

img-container-620f8b36309e0406737731-62138c5cdff9f578461814.png

Як металевий контейнер змінив світ

Читати

Пізніше у цій галузі просунулися й інші українці. Перший експеримент із зварювання у космосі було проведено 16 жовтня 1969 року на космічному кораблі «Союз-6» українським космонавтом Георгієм Шоніним. Процедуру проводили на апараті «Вулкан», розробленому в київському Інституті електрозварювання імені Патона. Експеримент пройшов настільки вдало, що «Вулкан» увійшов в історію як перший космічний зварювальний апарат.

У тому ж інституті в 1992–1993 роках було розроблено унікальний спосіб з'єднання м'яких тканин людини під час операції за допомогою електричного струму високої частоти. Метод, який не мав аналогів у світі, дозволяв значно скоротити терміни операції, крововтрату, а також ймовірність післяопераційних ускладнень. На цей момент проведено понад 80 тис. таких операцій, а метод широко застосовується у гінекології, урології, торакальній хірургії, офтальмології, онкології.

#3. Антитромботичні протези клапанів серця

У 1963 році київський хірург Микола Амосов вперше в СРСР розробив протез мітрального клапана серця. У 1965 році він пішов далі і першим у світі здійснив операцію з протезування мітрального клапана за допомогою авторського винаходу антитромботичного протеза. У прототипі використовувалася антитромботична нитка з фторлону — знахідка виявилася революційною і не мала аналогів у світі.

Потім Амосов заснував Національний інститут серцево-судинної хірургії у Києві, який став центром світових інновацій у цій галузі. Під керівництвом Амосова проводилися дослідження саморегуляції систем серця, комп'ютерна діагностика захворювань серця, було застосовано нові методи хірургічного лікування уражень серця, а також розроблено оригінальну модель апарату штучного кровообігу.

За весь час існування Інституту було проведено понад 120 тис. операцій на серці, зокрема (вперше у світі) — у барокамері. Зараз він входить до п'ятірки провідних Європейських центрів серцево-судинної хірургії за показниками кількості та якості операцій на серці та магістральних судинах.

#4. Жорсткий диск

Створення жорсткого диска було справжньою революцією у сфері запису інформації. Це стало можливим завдяки двом дослідникам IBM — Девіду Томпсону та уродженцю України Любомиру Романкову.

У 1979 році вони винайшли магнітні тонкоплівкові пристрої пам'яті, які значно збільшили щільність зберігання, зменшили розмір диска і знизили вартість магнітних накопичувачів.

Ця технологія покращила не тільки місткість пам'яті, але й швидкість читання/запису, порівнюючи з магнітними пристроями того часу, яким були потрібні цілі кімнати для розміщення.

Зрештою IBM продала жорсткі диски, створені на основі розробки Романкова, Стіву Возняку, що відкрило Apple шлях до виробництва свого першого персонального комп'ютера. Любомир Романків запатентував 65 винаходів, став автором та співавтором понад 150 наукових праць.

«Коли ви вмикаєте свій комп'ютер, у гру вступають 7 моїх патентів. Коли вперше натискаєте на клавішу і на екрані миготить зображення, це теж мій винахід — магнітні головки, тонші за людське волосся, роблять зараз запис на диск. Так, і коли ви друкуєте літери — це теж моя робота»,

— говорив Любомир Романків

У 2012 році Романків та ще 9 новаторів (зокрема Стів Джобс) були включені до Національної зали слави винахідників США. Любомир Романків до 2018 року працював у IBM як провідний вчений Дослідницького центру Томаса Дж. Вотсона.

#5. АН-225 «Мрія»

Ан-225 «Мрія» — найбільший у світі комерційний літак і найважчий з будь-коли збудованих. Створений у Києві в 1985–1988 роках Авіаконструкторським бюро Олега Антонова він спочатку призначався для потреб радянської космічної програми: для перевезення на своєму фюзеляжі космічного корабля «Буран» та ракет-носіїв «Енергія». Після розпаду СРСР і скасування програми «Енергія-Буран» єдиний Ан-225, який функціонує, був поставлений на зберігання в 1994 році.

Пізніше повітряне судно модернізували для перевезення важких вантажів та знову ввели в експлуатацію під керуванням «Авіаліній Антонова». Літак став флагманом парку авіакомпанії — він переміщував об'єкти, перевезення яких повітрям раніше вважалося неможливим (наприклад, 130-тонні генератори, лопаті вітряних турбін і навіть тепловози).

Крім того, Ан-225 став активом для міжнародних організацій з надання допомоги — завдяки його здатності швидко перевозити величезну кількість предметів першої необхідності під час стихійних лих. Єдиного введеного в експлуатацію Ан-225 було знищено в битві за аеропорт «Антонов» під Гостомелем під час вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Новий Ан-225 «Мрія» буде сконструйований у співпраці з компаніями з інших країн. Зокрема, мільярдер та засновник Virgin Group Річард Бренсон висловив готовність допомогти у будівництві нового літака.

#6. Каркасний вулик для бджіл

Засновником комерційного бджільництва у світі був український вчений Петро Прокопович. У 1814 році він здійснив революцію в цій сфері — сконструював перший у світі розбірний каркасний вулик, який не тільки забезпечував легкий доступ до стільників, а й дозволяв збирати мед без шкоди для бджіл.

Річ у тім, що тоді використовували нерозбірні вулики — і бджіл знищували димом, перед тим як забрати з вуликів мед. Це знижувало товарний потенціал і призводило до винищення найбільш продуктивних бджіл. Винахід Прокоповича започаткував епоху раціонального бджільництва.

#7. Ліки проти смертельних хвороб

Одесит Володимир Хавкін був першим мікробіологом, який створив та застосував вакцини проти холери та бубонної чуми. Він розпочав наукову кар'єру як протозоолог під керівництвом Іллі Мечникова в Новоросійському університеті в Одесі, але пізніше почав займатися дослідженнями в галузі бактеріології в паризькому Інституті Пастера.

У XIX столітті лютувала пандемія холери, і Хавкін зосередився на розробці вакцини. До того моменту подібні хвороби розглядали лише з погляду антисанітарії, але робота Хавкіна ставила в центр уваги боротьбу саме з вірусом чи бактерією, які можна було культивувати, послаблювати та вводити у тіло. Ризикуючи власним життям, 18 липня 1892 Хавкін провів перший досвід на собі — і 30 липня оголосив про успішні результати Лондонському Біологічному товариству.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

У 1893 році вчений вирушив до Індії, де в 1896 році заснував біологічну лабораторію. Там же Хавкін почав роботу над вакциною проти чуми, епідемія якої вибухнула в Китаї та Індії. За 3 місяці роботи він розробив вакцину для випробувань на людях і в 1897 році знову обрав себе за піддослідного. Пізніше Хавкін провів тести в сусідній в'язниці, де виник спалах чуми. Результати були приголомшливими: серед вакцинованих було зареєстровано лише 2 випадки зараження та жодного смертельного наслідку.

На рубежі XX століття кількість щеплених лише в Індії досягла 4 млн. Хавкіна посвятила в лицарі королева Вікторія, а в 1901 році його призначили директором Лабораторії дослідження чуми в Будинку уряду в Бомбеї (Індія), пізніше названої Інститутом Хавкіна.

Ще одним мікробіологом, який здійснив прорив у лікуванні смертельно небезпечних хвороб, був Зельман Ваксман, який народився у Вінницькій області. У віці 22 років він іммігрував до США, де закінчив Університет Рутгерса та Каліфорнійський університет Берклі, здобувши ступінь доктора в галузі біохімії.

Протягом 1940-х років Ваксман та його учні в Університеті Рутгерса відкрили понад 15 антибіотиків, найвідомішим з яких став стрептоміцин — перший ефективний препарат для лікування туберкульозу. За своє відкриття Ваксман отримав безліч нагород, у тому числі Нобелівську премію в 1952 році та звання командора французького Почесного легіону.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«HR-директор»
HR і рекрутинг
Веде Марія Панченко
5 вересня 12 жовтня
Марія Панченко