6 причин, чому співробітники із синдромом самозванця — мрія ейчара | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
Код дійсний протягом 5 хвилин Код з SMS дійсний протягом 5 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

6 причин, чому співробітники із синдромом самозванця — мрія ейчара

Новий погляд на невпевненість у собі.

cover-samozvanets-6332db5dc6e2f696763516.jpg

За даними науковців зі США, до 82% людей у ​​світі страждають від синдрому самозванця. Яскравий приклад — норвезький спортсмен Магнус Карлсен, багаторазовий чемпіон світу та один із найвищих рейтингових шахістів планети. І хоча Магнус став наймолодшим гравцем, який коли-небудь отримував це звання (у 19 років), він так само хвилюється перед кожною грою з поважними суперниками. Його колега в невпевненості — тенісистка Серена Вільямс, чотириразова олімпійська чемпіонка.

Розбираємось, чому синдром самозванця — не проблема, а бонус, і як використати цей потенціал на повну. Тут на вас чекає зовсім новий погляд на цю (НЕ) проблему.

Як пояснює синдром самозванця біологія і психологія

Професор у сфері нейро- та соціальної психології Кей ван ден Бос у своїй книзі «Створюючи сенс життя» зазначає, що синдром самозванця закладений у нас природою на рівні нейрохімічних реакцій. По суті, такою невпевненістю мозок відповідає на стрес та почуття «особистої невизначеності».

Подібна реакція організму на щось незвідане закладена в людині ще з давніх-давен. Мозку дискомфортно стикатися з новою, невивченою інформацією, для якої немає готового варіанта нейронних реакцій — через це і виникає невпевненість. Особливо часто синдром самозванця проявляється у мілленіалів та зумерів, які звикли, що відповідь на будь-яке запитання можна знайти за три кліки в гуглі. А у випадку з особистою невизначеністю пошуковик не допоможе.

Американський економіст і фахівець у сфері поведінкової культури Тайлер Ковен зазначає, що синдром самозванця — це нормальна відповідь мозку на спробу «взяти нову висоту». Так він реагує на необхідність вчитися, щоб подолати незвичні складнощі.

Автор книги Talent Тайлер Коуен вважає, що для ейчарів синдром самозванця — це Ельдорадо. Він рекомендує фахівцям з найму звертати більше уваги на людей, у яких постійне прагнення бути кращим закладено на рівні біохімічних реакцій мозку.

6 причин, чому варто наймати людей із синдромом самозванця 

Причина №1: у них більше амбіцій та вищий рівень компетенцій 

На перший погляд може здатися, що варто вибирати впевнених у собі людей, а не тих, хто почувається недостатньо підкованим. Але це не так. Згідно з відомим ефектом Даннінга-Крюґера, саме безнадійно некомпетентні люди зазвичай найбільш впевнені в собі.

Це відбувається щонайменше тому, що їм не вистачає знань, щоб зрозуміти, наскільки вони некваліфіковані. Що вищий рівень експертності людини, тим краще вона розуміє, як багато ще не знає. Відповідно, тим вищий ступінь невпевненості у собі.

Рекомендуємо прочитати:

img-imposter-62d0205749f99786926196.jpg

Ефект Даннінга — Крюгера: чому некомпетентні люди такі самовпевнені

Читати

Синдром самозванця означає, що найімовірніше ви розумієте, як виглядають високі стандарти, і прагнутимете до них. «Якщо людина не впевнена у своєму праві займатися будь-якою справою — це ознака того, що вона хоче досягати більшого», — пише Тайлер Ковен.

Люди із синдромом самозванця більш ймовірно візьмуть на себе нові ролі — і цілком природно можуть почуватися невпевнено, вперше приступаючи до додаткових обов'язків.

Крім того, Ковен зазначає, що саме амбітні люди часто схильні знецінювати свої здібності. Наприклад, уміння працювати з великими масивами інформації може даватися вам так легко, що ви не здатні уявити, щоби хтось цінував подібний скіл.

Причина №2: великий потенціал

Іноді люди відчувають синдром самозванця, тому що їм справді не вистачає звичайної кваліфікації для ролі. І це непогано, зазначає Ковен.

Синдром самозванця особливо поширений серед тих, чия кар'єра розвивається надто швидко. Саме такі люди — зазвичай обдаровані у своїй сфері, але при цьому дуже невпевнені в собі через стрімкість зростання.

Тому менеджерам з найму варто приділяти молодим і сміливим співробітникам додаткову увагу.

Причина №3: у них вищий рівень емпатії

Синдром самозванця дуже поширений, і від нього не застраховані навіть досвідчені фахівці. Багато людей, які довгі роки працюють у своїй сфері і досягли визнання (зокрема зірка тенісу Серена Вільямс та чемпіон з шахів Магнус Карлсен), зізнавалися, що почуваються шахраями.

Тайлер Ковен вважає, що насправді синдром самозванця — це «професійна суперсила», яка дозволяє не лише досягати більшого, а й не втрачати зв'язку із землею. Така людина, працюючи з новими для себе завданнями, відчуває невпевненість і, пам'ятаючи про свій дискомфорт, найімовірніше допоможе колегам або простажує новачка.

Якщо претендент на співбесіду визнає, що страждає від синдрому самозванця, — це переконливий аргумент «за» його кандидатуру.

Причина №4: умовні «самозванці» краще аналізують і прораховують наслідки

Люди з синдромом самозванця через свою невпевненість схильні вивчати більше даних для ухвалення рішень.

Рекомендуємо прочитати:

img-solution-6283aa373a75a400756921.jpg

Теорія правильних рішень: як навчитися жити без факапів

Читати

Багато проблем, з якими ми стикаємося, є результатом нашого одноосібного вибору. Вивчаючи додаткову інформацію або різні точки зору через сумніви у своїх силах, людина отримує більше вхідних даних для розв'язання проблеми.

Крім того, допоміжні дані дозволяють прораховувати ймовірність тих чи інших подій. Психолог з Університету Пенсільванії Філіп Тетлок виявив, що люди, які мислять не з погляду визначеності, а з точки зору ймовірностей, краще прогнозують події — і, відповідно, ухвалюють більш продумані рішення.

Причина №5: схильність завжди робити краще

За словами Джорджа Мейсона, люди, які страждають синдромом самозванця, постійно «перевиконують план» — їм увесь час здається, що їхня робота недостатньо хороша. Щоправда, цей бонус має зворотний бік — пастка перфекціоніста, коли людина навіть не береться за завдання, оскільки впевнена, що не зможе впоратися з ним добре.

Мозку необхідно отримувати «позитивне підкріплення» — така потреба бути впевненим у позитивному результаті справи ще називається когнітивною завершеністю. Але мозок не дозволяє відчути цю завершеність, якщо ви вважаєте, що робите свою роботу недостатньо добре.

Тобто навіть якщо в підсумку ви все зробили на відмінно, мозок все одно недоотримує свою дозу «схвалення» — і синдром самозванця продовжує квітнути буйним цвітом. Але й при такому варіанті розвитку подій з кожним новим викликом людина розширює світогляд, прокачує свої скіли і творчий потенціал — тобто все, що необхідно для розвитку.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

Причина 6: синдром самозванця спонукає зосередитися на роботі

Синдром самозванця безпосередньо пов'язаний із тим, як ми себе оцінюємо. Коли людина вважає, що її досягнення менші, ніж закладені командою чи посадою очікування, в самооцінці виникає тріщина, у яку просочується синдром самозванця. І тоді співробітник починає намагатися отримати підтвердження через зовнішнє визнання — схвалення керівника, премію чи підвищення — тобто працювати старанніше.

Людина, якій дають підвищення, спочатку може стресувати не так від нових завдань, як від «гучності» посади та своїх асоціацій з нею. При цьому Ковен зазначає: часто співробітник, який доходить до підвищення, вже певний час виконує завдання, пов'язані з новою роллю, просто без ярлика. На вищій позиції обов'язків додається, але обрій незвіданого не такий жахливий, як може здатися на перший погляд. Потрібно просто продовжувати виконувати свою роботу.

Коли людина розуміє, що рівень професіоналізму не впливає на самоцінність її особистості, вона починає звільнятися від синдрому самозванця, вважає Рамсден. Інакше кажучи, важливо відокремити свою кар'єру від особистості. Коли людина не прив'язана до роботи надмірно, вона може дивитися на неї об'єктивно, без упереджень — і виконувати її краще.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«HR-маркетинг»
HR і рекрутинг
Веде Анастасія Овчаренко
Анастасія Овчаренко