Як не потрапити до пастки «уроків минулого | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
Код дійсний протягом 5 хвилин Код з SMS дійсний протягом 5 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

5 причин, чому досвід — не завжди найкращий помічник

Як не потрапити до пастки «уроків минулого».

cover-myth-633d9bdb36c5e192588546.jpg

Досвід може бути не тільки вірним союзником, а й обманцем із купою пасток. Він здатний спотворювати минуле, обмежувати креативність, применшувати відчуття успіху та провокувати інші помилки мислення. Аби не дати досвіду себе обдурити, важливо навчитися виходити за його рамки та розвивати здоровий скептицизм.

Про це у книзі «Міф досвіду» розповідають вчені-біхевіористи Емре Соєр і Робін Гоґарт. Вони описують недоліки досвіду та діляться порадами про те, як ставити уроки минулого під сумнів.

Записали, які пастки може розставляти досвід.

1. Через досвід ми сумніваємося у своєму успіху

Якщо сліпо покладатися на досвід, здається, що ви менш успішні, ніж є насправді. Чому так відбувається:

  • Ми порівнюємо свій досвід із чужим та розуміємо, що «програємо».

    Через це навіть позитивна подія може мати негативний відтінок. Наприклад, вас підвищили на посаді, а потім ви дізналися, що колега з іншого відділу отримав бажаний релокейт в центральний офіс. І хоча ви задоволені своїми здобутками, відчуття успішності затьмарюється порівнянням.
  • Ми оцінюємо лише доступний нам досвід і не беремо до уваги те, що могло статися з нами за інших умов.

    Американський психолог Хіллель Ейнгорн виділив чотири групи факторів, що впливають на наше самовідчуття.

    що ми і хочемо, і маємо — обставини, які роблять нас щасливими

    що не хочемо, але маємо — проблеми на роботі чи складнощі з грошима

    що хочемо, але не маємо — висока зарплата чи нова посада

    що не хочемо і не маємо — проблеми, які б потенційно могли з нами статися

Рекомендуємо прочитати:

img-missidea-62c6b5d9c741f673970334.jpg

Як компанії втрачають геніальні ідеї: 7 епік фейлів Sony, Philips, IBM та Ford

Читати

Четверту групу факторів ми не враховуємо, доки їх немає у нашій реальності. Хоча лише усвідомлення того, що вам вдалося уникнути гіршого сценарію, може сильно підвищити задоволеність життям тут і зараз.

Один із способів не давати досвіду заважати почуватися успішними — ставити критерії успіху з урахуванням реального стану лише своїх справ. І зараховувати в скарбничку успіху те, що вам вдалося уникнути погіршення ситуації, — тих подій, яких ви не хочете і не маєте.

2. Досвід вводить в оману щодо чужих результатів

Вчитися на чужому досвіді — привабливо. Навіщо ризикувати, якщо інші вже отримали негативний результат у схожій ситуації? Краще зробити висновки з чужих факапів, а потім піддивитися успішні приклади та піти перевіреною дорогою. Але такий підхід може не спрацювати через два фактори:

  • Причинно-наслідкові зв'язки

    Коли ви спостерігаєте за ситуацією ззовні, складно визначити зв'язок між діями та результатом, тому що вам ніколи не відкривається вся історія. Наприклад, один із засновників стартапу каже, що причина його успіху — інноваційний продукт плюс крута стратегія. Але ви не можете бути впевнені, що не було інших причин (наприклад, солідних грошових вливань у невдалі спроби).
  • Час

    Ретроспективні висновки не завжди є корисними для майбутнього. Наприклад, ще декілька десятків років тому вища освіта гарантувала високооплачувану роботу. Сьогодні такий досвід не є обов'язковим для розвитку кар'єри.

Щоб отримувати користь із чужого досвіду, детально аналізуйте, чим успішні ситуації відрізняються від провальних у цій же сфері. Наприклад, дві компанії одночасно стартували на одному ринку зі схожими продуктами, але перша вже закрилася, а друга успішно розвивається. Не намагайтеся розгадати секрети чи недоліки кожної компанії окремо — порівнюйте їхню поведінку на ринку між собою.

Рекомендуємо прочитати:

img-tedx-62c57a7d79aab504367585.jpg

Чому успіх не залежить від IQ і навіщо ми стоїмо по 6 годин у черзі за новим iPhone

Читати

3. Досвід нав'язує хибну правоту

Якщо ми діємо під впливом очікувань, сформованих минулим досвідом, вони цілком можуть реалізуватися.

Механізм такий:

  • минулий досвід сформував наші установки (розуміння, як має бути)
  • ми ухвалюємо рішення з огляду на ці установки та діємо таким чином, щоб підтвердити свої очікування.

Так працює ефект прогнозів, що самовиконуються.

Наприклад, у менеджера є уявлення про сильні та слабкі сторони співробітників. І при кожному рішенні він на них опирається:

  • «Сильним» співробітникам дає складні завдання, забезпечує кращими ресурсами для роботи, заплющує очі на дрібні факапи та дозволяє бути більш автономними.
  • «Слабким» співробітникам дає легкі завдання, обмежує їх у ресурсах та автономності, наголошує на кожній невдачі.

Перша група співробітників очікувано показує кращий результат, адже у них більше можливостей. А менеджер помилково пояснює це своїм досвідом і талантом помічати крутих людей.

Щоб розірвати коло прогнозів, що збуваються, розвивайте контрфактичне мислення. Запитуйте у себе, «Що було б, якби ви…»:

  • зіткнулися з ситуацією вперше — на які дані ви спиралися б для пошуку рішення
  • ухвалили протилежне рішення — які наслідки могли б бути і як би ви з ними справлялися

Так ви шукаєте альтернативні варіанти розвитку ситуації та виробляєте здоровий скептицизм щодо звичних сценаріїв.

 

4. Досвід звужує перспективи нових ідей

Досвід створює фільтри та викривлення, під впливом яких у нас виникають помилкові думки про нові ідеї та нестандартні рішення. Це відбувається з трьох причин:

  • Недовіра до інновацій — досвід не дозволяє заздалегідь оцінити потенціал нових проєктів. Суть у тому, що інновації означають розрив із минулим. А наш досвід будується саме у минулому. І чим революційніша ідея, тим менше шансів спрогнозувати її успіх. Її цінність стає очевидною заднім числом, коли інновації переходять у розряд нового досвіду.
  • Ефект обмеження функції — ми не можемо під новим кутом подивитися на знайомі інструменти, тому що звикли використовувати їх за певним сценарієм.
  • Пастка компетентності — що більше досвіду, то сильніше ми віримо, що всі знання та навички, які забезпечили успіх у минулому, працюватимуть і в майбутньому. Потрібно лише повторювати відточені рішення.

Досвід допомагає нам швидко ухвалювати рішення, покладаючись на відпрацьовані схеми. Але коли треба вигадати щось нове, інертність минулого обмежує.

Щоби розв'язати цю проблему, потрібно дізнаватися про чужий досвід. Наприклад, консультуючи компанії, Соєр та Хоґарт пропонують клієнтам організовувати спільні мітапи щодо генерації ідей. Як це працює:

  • Збираються менеджери з різних відділів та складають перелік поточних проблем.
  • Усі учасники думають над розв'язанням кожної проблеми, навіть якщо вона не стосується профілю менеджера.
  • На наступних зборах усі діляться своїми ідеями, визначають найкращі рішення та тестують їх у невеликих масштабах.
  • Обговорюються результати та вдалі рішення масштабуються на всю компанію.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

5. Досвід блокує креативність

Уявіть, що ви створюєте новий продукт і бажаєте, щоби ваша ідея була по-справжньому оригінальною. Але, вивчаючи питання, розумієте, що багато придумано до вас, і розчаровуєтеся.

І тут також частково винен досвід, оскільки:

  • Концепт оригінальності передбачає, що ви маєте бути першим, хто придумає ідею. Усі наступні версії рішення — вторинні. Але іноді власного досвіду замало, щоб створити щось цікаве. Потрібно залучати інших для доопрацювання рішення або опиратися на вже наявні ідеї.
  • Ми спостерігаємо успіх у результаті, але не засвоюємо деталі процесів, що лягли в його основу. Тож наш досвід заважає розуміти, як насправді народжуються ідеї.

Оригінальність — не обов'язкова складова креативності. Ви можете знайомитися з ідеями інших, запозичувати окремі деталі, а потім перезбирати їх у новий механізм. Головне — дотримуватися дистанції.

Наприклад, як у 1990-х це зробили майбутні засновники Google Сергій Брін та Ларрі Пейдж. Вони успішно переосмислили систему вимірювання цінності наукових праць за цитуванням — і створили на її основі пошуковий алгоритм PageRank. Винахідники пошуковика надихнулися простою ідеєю: чим більше авторитетних учених вказують конкретну статтю у своїх роботах, тим вона важливіша. Проаналізувавши цей підхід, Брін і Пейдж дійшли такого принципу пошукового алгоритму: вебсторінка тим важливіша, чим більше на неї посилань з інших сторінок. І, відповідно, тим вона вища у пошуковій видачі.

Щоб обійти пастку досвіду, абстрагуйтеся від нав'язливої ​​думки вигадати щось оригінальне і не бійтеся запозичувати деталі успішних рішень.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«Управління командою»
HR і рекрутинг
Веде Лариса Стірська
30 січня 9 березня
Лариса Стірська