Чому багато відкриттів відбуваються одночасно — і це не плагіат | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 5 хвилин Код з SMS дійсний протягом 5 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Чому багато відкриттів відбуваються одночасно — і це не плагіат

Великі уми думають однаково?

cover-638d04927d150331056977.png

Якби Александр Белл ніколи не народився, чи змогли б ми говорити по телефону? Так, адже інший вчений — Ілайша Грей, який не був знайомий із роботою Белла, — подав патент на телефон того ж дня.

Розробка ідентичних теорій природного відбору Чарльзом Дарвіном та Артуром Расселом Воллесом, телескоп, пароплав, кольорова фотографія — протягом усієї світової історії великі наукові прориви та важливі винаходи відбувалися одночасно та незалежно один від одного. Їхні автори зазвичай навіть не контактували між собою — але при цьому дійшли однакових висновків.

Розбираємось, чому так відбувається і як світові корпорації сьогодні обертають це собі на користь.

Чому багато великих ідей з'являються майже одночасно

Соціолог зі США Воррен Гегсторм у 1966 році опитав майже 2 тис. учених — математиків, фізиків, хіміків, біологів: чи траплялося так, що їхнє відкриття «перехоплювали» і хтось інший виходив із цією інформацією раніше? 63% респондентів повідомили, що таке бувало принаймні один раз, а 16% сказали, що частіше.

Професор біології з Університету Калгарі (Канада) Стюарт Кауфман вважає, що так відбувається через те, що у світі немає нічого нового. На його думку, більшість відкриттів — це не винахід чогось принципово інноваційного, а просто рекомбінація того, що вже існує іншим чином.

Професор стверджує, що все необхідне для нових відкриттів вже існує у великій науковій пісочниці. Щоби реалізувати цей потенціал, потрібно просто навчитися дивитись на звичні речі по-іншому.

Наприклад, тільки після проривного покращення потужності мікроскопів біологи змогли вивчати форми життя, які раніше були невидимі для неозброєного ока. Не дивно, що багато людей з тим самим мікроскопом тепер роблять схожі відкриття.

Група американських учених у сфері медицини побічно підтвердила гіпотезу Кауфмана. У 2020 році вони з'ясували, що 6% нових термінів за рік було введено в той самий проміжок часу різними вченими. Зазвичай це стосувалося випадків, коли кілька дослідників одночасно незалежно один від одного зрозуміли, що концепція з іншої сфери може бути застосована в медицині.

Професор інформатики в Джорджтаунському університеті США Кел Ньюпорт у своїй книзі So good they can`t ignore you також зазначає: фахівець, який хоче бути завжди затребуваним, повинен постійно вчитися та розширювати межі своїх можливостей.

Рекомендуємо прочитати:

img-636d249c6eeb3119269635.png

6 випадкових винаходів, без яких наше життя було б сумнішим

Читати

За його словами, саме поза цією межею людина починає створювати справді новий та цікавий продукт — виходячи за рамки наявних навичок та «зачерпуючи» ідеї/скіли з інших сфер. Підхід отримав назву «принцип суміжних можливостей».

Ньюпорт зазначає, що небагато людей досягають такого рівня, оскільки для цього потрібно зробити багато важкої цілеспрямованої роботи.

Чудова ілюстрація принципу «суміжних можливостей» — ідея Джеффа Безоса, засновника Amazon, яка дозволила йому збільшити обіг компанії більш ніж удвічі. У 2003 році в TED Talk Безос порівнював тодішній стан інтернету з електроенергетичною сферою кінця 1800-х років і навів приклад пивоварної компанії. Звучить непросто — розбираємося.

На той час у Європі практично не було електричної інфраструктури. Споживачі (зазвичай — великі виробничі компанії) мали збирати власні генератори та мережу. Очевидно, що таке задоволення було недешевим. Пивовари, як і багато інших галузей, змогли серйозно скоротити витрати й зайнятися нарешті своїм прямим бізнесом, коли електрика стала централізованою.

Безос порівняв потребу пивоварні у власній електроенергії у 1800-х роках із необхідністю керувати своєю інфраструктурою даних у сучасному бізнесі.

Надихнувшись цією ідеєю, проаналізувавши ринок, а також потребу Amazon в єдиному сервісі для роботи та зберігання інформації, Безос запустив Amazon Web Services (AWS). Він зібрав докупи принципи та інновації кількох ІТ-сфер — і створив сервіс-конструктор для бізнесу. Сьогодні AWS допомагає організовувати значну частину онлайн-сервісів в інтернеті.

Через 10 років після запуску дохід Amazon Web Services становив 56% загального операційного доходу корпорації.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
 
Дякуємо за вашу підписку!

Інша гіпотеза, пов'язана з теорією одночасних відкриттів, — концепція випадковості. Це ідея про те, що людина просто опинилась у потрібному місці у потрібний час, щоб отримати вигоду з того, чого може досягти. Французький хімік Луї Пастер говорив: удача сприяє підготовленому розуму. Він вважав, що такі випадковості відбуваються тоді, коли людина готова їх сприйняти. А якщо в неї немає потрібного бекграунду, вона просто не зрозуміє, що зробила відкриття чи зробила щось по-новому.

Ідею Пастера активно використовують такі гіганти, як Apple та Google. У цих компаніях спеціально роблять перепланування робочих місць так, щоб змусити випадкових людей, які інакше ніяк не взаємодіють, натикатися один на одного і створювати магію відкриттів.

Рекомендуємо прочитати:

img-bychance-6108f8d9e7173030343067-61bc395d4fe4d287276132.webp

4 випадковості, що вплинули на економіку цілих країн

Читати

Тоні Шей, засновник американського інтернет-магазину взуття та одягу Zappos, виводить цю ідею на новий рівень. Він активно відстежує «години зіткнення» — кількість часу, яку проводить у контакті з людьми поза своєю «бульбашкою».

Команда Zappos навіть створила формулу, яка вимірює можливі «години зіткнення». Згідно з їхньою гіпотезою, людина проводить «на ногах» і відкрита для випадкових зустрічей — наприклад, прогулюється або їсть у кафе — від 3 до 4 годин на день, 7 днів на тиждень, 52 тижні на рік (3 x 7 x 52 = 1092 години).

Zappos проводили розрахунки на прикладі Лас-Вегаса і підрахували: судячи з прохідності центру міста, людина, яка прогулюється 3–4 години щодня, на рік назбирує близько 100 тис. годин — можливостей для випадкових зустрічей і нетворкінгу.

Усі ці години приховують масу шансів познайомитися з новими людьми, поєднати тих, хто має зустрітися один з одним, послухати презентації, які заслуговують на підтримку, дізнатися про тенденції в програмному забезпеченні або вебдизайні, а також взяти участь в інших «можливостях випадкових зустрічей».

Весь бізнес-контент у зручному форматі. Інтерв'ю, кейси, лайфхаки корп. світу — у нашому телеграм-каналі. Приєднуйтесь!

Приклади одночасних спонтанних відкриттів:

  • Початок 1770-х: шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле та британський хімік-природознавець Джозеф Прістлі виявили кисень.
  • 1850-ті: англійці Чарльз Дарвін та Альфред Рассел Воллес висловили схожі погляди на природний відбір та еволюцію.
  • 1860-ті: французи Шарль Кро та Луї Дюко дю Орон «винайшли» кольорову фотографію.
  • 1890-ті: італійський радіотехнік Гульєльмо Марконі та сербсько-американський інженер Нікола Тесла створили радіо.
  • 1959: американські інженери Джек Кілбі і Роберт Нойс незалежно один від одного винайшли майже ідентичні інтегральні схеми практично одночасно — а тому вважаються винахідниками мікрочипа. Обидва подали заявку на патент в один рік, з різницею у декілька місяців.

  • У 1869 і 1870 роках Дмитро Менделєєв та німецький хімік Лотар Меєр опублікували дві разюче схожі періодичні таблиці.
  • 1953: прообраз пластикових пляшок. Фахівець німецької компанії BAYER доктор Герман Шнелл винайшов полікарбонат Макролон, а через тиждень американський полімер-хімік доктор Деніел Фокс винайшов полікарбонат під назвою LEXAN.
  • Під час Другої світової війни на протилежних сторонах конфлікту два інженери-конструктори — англієць сер Френк Віттл та німець Ганс фон Охайн — незалежно один від одного розробили реактивний двигун.

Підписуйтесь на нашу розсилку

Один лист з кращими матеріалами за тиждень. Підписуйтесь, щоб нічого не упустити.
Дякуємо за підписку!
Курс з теми:
«HR-маркетинг»
HR і рекрутинг
Веде Анастасія Овчаренко
Анастасія Овчаренко