«Ключі, телефон, документи…» — щоби нічого не забути, ми часто перераховуємо назви важливих предметів уголос перед виходом із дому. Ми розмовляємо з собою, коли лягаємо спати, стоїмо в черзі і робимо дурні вчинки. Швидкість внутрішнього мовлення може досягати до 4 тис. слів за хвилину — це в 10 разів більше, ніж усного.
Внутрішні монологи допомагають упорядковувати думки і запам'ятовувати важливу інформацію. Але іноді вони бувають надто самокритичними та знижують самооцінку:
«Я не впораюся»
«І навіщо я це сказав?»
«Я цього не заслуговую!»
Розберемо найпоширеніші сценарії розмов із собою, які призводять до хронічного нещастя. Ви дізнаєтеся, чому не можна ігнорувати емоції, навіть найгірші. А також чому ми постійно вішаємо на себе ярлики і так сильно залежимо від думки інших.
Токсичний оптимізм: чому це погано та до чого призводить
«Чому я почуваюся пригніченим? У мене прекрасне життя, я маю бути щасливим».
Як часто, відчуваючи смуток, ви чули від навколишніх: «Та гаразд, усміхнися, все ж добре», «Заспокойся, ти перебільшуєш». У моменти, коли переповнюють емоції, здається, що подібні фрази не підбадьорюють, а навпаки знецінюють почуття.
Те саме ми іноді проробляємо самі з собою, приховуючи гнів, образу, розчарування за позитивними емоціями. У психології є поняття «токсичний позитив». Це коли за будь-яких обставин людина намагається зберігати гарний настрій.
Більше 75% учасників опитування Science of People зізналися, що «іноді часто або дуже часто ігнорують негативні емоції, вдаючи, що все добре». І безслідно це не минає. У ході 10-річного дослідження вчені Стенфорда з'ясували, що уникнення справжніх емоцій змушує людей почуватися нещасними, веде до вигорання та депресії.
Цікавий експеримент про вплив емоційного придушення провели в 1997 професори психології США Джеймс Дж. Гросс і Роберт В. Левенсон.
Двом групам показали тривожні відеоролики з медичними процедурами.
Одну групу попросили відкрито виражати емоції під час перегляду, а іншу — зберігати спокій, приховуючи справжні відчуття.
У підсумку учасники з другої групи були у гіршому стані, ніж люди з першої. Когнітивні здібності були порушені, оскільки придушення емоцій забирало багато ресурсів мозку. Серцево-судинна система перебувала у збудженому стані.
Після 12 років спостережень інші вчені дійшли висновку, що придушення емоцій негативно впливає на фізичне здоров'я та підвищує ризик захворювання на онкологію на 70%.
Як припинити придушувати свої почуття:
#1. Дайте волю емоціям
Уявіть, що почуття — це гості. Ви ж не виставите їх за двері в першу хвилину, але й не дозволите поводитись неналежно на вашій території. Те саме і з емоціями: їх треба прийняти, провідчувати, а потім відпустити.
#2. Сконцентруйтеся на діях
Подумайте, чого вас може навчити ситуація, що склалася, і як отримати з неї вигоду. Замість фрази «Мене звільнили, але нічого страшного, у мене все буде добре», скажіть:
«Так, мене звільнили, але я розумію, чому так сталося. Це сумний, але все ж таки досвід. Я дам собі час відійти і шукаю курси, щоби стати досвідченим фахівцем. На новому місці знатиму, як не варто поводитися».
Самомаркування: чому люди вішають на себе ярлики
«Я невдаха, мені постійно не щастить!», «Я гуманітарій, тому ніколи не зможу працювати в IT»
Ярлики — це те, як людина називає себе в голові. Дослідження показують, що люди починають займатися самомаркуванням ще дітьми, поділяючи навколишніх на добрих та поганих. Негативні ярлики можуть бути викликані психологічною травмою, токсичними стосунками, помилками, які спричинили негативні наслідки.
Слова, які ми шепочемо собі щодня, мають великий вплив на самооцінку, визначають напрямок наших дій.
Дурний, слабкий, невдаха, безнадійний, негідний, бідний… Подібні ярлики, згідно з дослідженням нідерландських учених, обмежують потенціал, посилюють тривогу та породжують депресію. Якщо людина регулярно повторюватиме в думках нав'язані собою або суспільством негативні установки, вони візьмуть над нею владу. Тобто, постійно називаючи себе невдахою, вона почуватиметься саме так.
Весь бізнес-контент у зручному форматі. Інтерв'ю, кейси, лайфхаки корп. світу — у нашому телеграм-каналі. Приєднуйтесь!
Як перестати вішати ярлики
Перш ніж назвати себе слабким або дурним, спробуйте відповісти на такі запитання:
- Це незаперечний факт чи просто ваші думки? На піку емоцій люди часто схильні до перебільшень. Якщо ви не впоралися із завданням, чи справді це робить вас безнадійною людиною?
- Ваші друзі та сім'я вважають так само? Чи збігаються їхні уявлення з вашими думками?
- Ви завжди були таким чи щось трапилося? Можливо, негативні думки є лише реакцією на ситуацію?
- Що якщо подивитися на те, що відбувається з іншого, більш позитивного боку? Що ви думатимете?
- Чого ви досягли у минулому, що доводить протилежне?
- Чи хочете ви бути цією людиною? Що ви можете зробити, щоб змінити ситуацію чи ставлення до неї?
Пам'ятайте, що завжди можна поміняти те, що вам не подобається. Ви можете почуватися по-дурному в спілкуванні з керівником, але це не говорить про те, що у вас низький інтелект. Одне слово не може визначити вас як особистість, тому не варто заганяти себе у рамки.
Читання чужих думок — звичка, яка формує комплекси
«Це провал, він тепер подумає, що в мене руки не з того місця ростуть».
Дослідження показують, що ми зазвичай перебільшуємо те, наскільки інші погано думають про наші недоліки.
У давнину приєднання до племені та визнання іншими було критично важливим для виживання. Але сьогодні звичка вгадувати думки навколишніх приносить більше шкоди, ніж користі. Через неї люди не вміють правильно сприймати критику і постійно вибачаються, навіть якщо не зробили нічого поганого. А ще рідко кажуть «ні» і мовчать, коли не погоджуються з думкою інших.
Як знизити залежність від чужої думки:
#1. Немає сенсу намагатися уникнути будь-якого засудження. Налаштуйте себе на те, що кожна людина має свою думку.
#2. Майте на увазі, що будь-хто, хто погано думає про вас за невеликі промахи, сам їх допускав. Помилки — важлива частина саморозвитку.
#3. Розвивайте впевненість у собі. Частіше думайте про свої цінності, про те, хто ви є, що вам подобається. Фокусування на собі допоможе заглушити чужі слова у вашій голові.
Читання думок — надздатність, якою людина не володіє. Якщо вам так цікаво, що про вас думає колега чи новий знайомий, просто спитайте його про це. Для такого кроку потрібна сміливість, але зрештою ви отримаєте точну відповідь і зможете розвіяти свої страхи.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
