Philips подарував людям радіо, кольорові телевізори, касети, DVD, надзручні електробритви та зубні щітки. Усе це — про сучасність, комфорт і якість. Колись компанія мала топову дослідницьку лабораторію, яку зацінив сам Ейнштейн, а ще — власний музичний лейбл.
А потім у 1990-х Philips розтратила потенціал. За останні 10 років її ревеню знизилося вдвічі. Техногігант зі 130-річною історією, що нестримно розвивався впродовж минулого століття, розриваючи світ доступними технологіями, — став… чим? Як компанія пережила турбулентність і трансформувала бізнес-модель, щоб вижити в конкуренції з азійськими виробниками? Ми вирішили розібратися.
#1. Бізнес, що почався з електролампочки
Компанію Philips заснував у 1891 році голландський підприємець Жерард Філіпс. І поки до нього не приєднався молодший на 16 років брат Антон, бізнес йшов так собі. Саме брат і зайнявся продажами та пошуком клієнтів по всьому світу.
Компанія тоді виробляла електролампочки — і це був справжній хай-тек, бо в побуті переважно користувалися свічками, газовими або олійними лампами.
На той час компанія Едісона майже 20 років виготовляла лампочки розжарювання в США, тож вони повільно, але зʼявлялися у світі. На старті виробництво Philips мало 10 робітників та випускало приблизно 100–200 ламп на день.
За кілька десятків років Philips перетне позначку у 2 тис. працівників і стане найбільшим приватним роботодавцем у Нідерландах. А вже наприкінці 1990-х опиниться в гігантській кризі.
#2. Інвестор першої фабрики Philips — батько засновників, банкір та родич Карла Маркса
Купівлю першої фабрики в нідерландському Ейденговені, де зараз функціонує музей, профінансував батько братів — банкір Фредерік Філіпс.
І до заснування Philips, і після цього родина не була бідною. Дідусь братів Філіпсів тримав тютюново-кавовий бізнес і вважався доволі заможною людиною. А його дружина Софі Пресбург була молодшою сестрою матері Карла Маркса.
Тож Філіпси тісно дружили з родиною Марксів, а Карл навіть гостював у їхньому домі. Дідусь братів Філіпсів опікувався спадщиною Марксів, тож розпоряджався сімейними фінансами й, по суті, видавав гроші Карлу.
#3. Мали дослідницьку лабораторію, яку зацінив Ейнштейн
Змужнівши фінансово, за 20 років після заснування брати Філіпси взяли курс на технічний авангард. На базі фабрики в 1914 році запрацювала сучасна лабораторія NatLab на чолі з фізиком Жилем Холстом (Gilles Holst).
Саме він зібрав команду з науковців з відмінною репутацією та надав їм свободу проводити всі досліди, які вони тільки зможуть придумати. Потім менеджмент давав зелене світло тим винаходам, які мали потенціал у бізнесі. Холст хотів створити потужну лабораторію-магніт для крутих науковців, займався публікаціями в академічних журналах, сподіваючись, що репутація сама залучить серйозних дослідників, — і цей підхід спрацював.
Згодом у NatLab організували колоквіуми, на яких відомі фізики (такі як Ейнштейн і Паулі) ділилися своїми останніми відкриттями з ученими лабораторії. Навесні 1923 року Альберт Ейнштейн, уже з Нобелівською премією в кишені, приїхав прочитати лекцію в NatLab. Він зацінив потенціал і лабораторії, і її міжнародної групи науковців.
Шлях стрімкого успіху у ХХ столітті — без сумніву, в постійних винаходах компанії. Лабораторія, яка спочатку мала розробляти нові джерела освітлення, згодом принесе Philips не лише радіо та кольорові телевізори, але й мільярди доларів у гонитві технологій.
#4. Як Philips та ще двоє заснували світловий картель
Зовсім швидко лампочки Philips стали символом якості й довгого терміну служби. А під час Першої світової війни активно захоплювали нові ринки, скориставшись нейтралітетом Нідерландів.
За деякими даними, в 1924 році Philips разом із найбільшими гравцями ринку, американським виробником General Electric Company та Osram GmbH (тепер це дочірня компанія німецької Siemens AG), створили картель Phoebus, поділивши між собою світовий ринок електричних лампочок. Ініціативу гігантів критикували, бо це, по суті, придушувало інновації та конкуренцію менших гравців протягом кількох десятиліть.
Проте завдяки колаборації вдалося суттєво збільшити продажі — через те, що в картелі вирішили штучно зменшити термін служби лампочки до 1 тис. годин.
#5. Створили радіо та мовили за океан
Найважливіший винахід Philips, який змінив якщо не світову історію, то принаймні історію компанії, — це радіо. У 1927 році гігант запустив виробництво короткохвильового радіо — першого в Європі, і почав мовити в Нідерландах та Індонезії (що на той момент була нідерландською колонією). Вже в 1933 Philips була найбільшим виробником радіо у світі.
У 1930-х роках компанія перенесла значну частину свого виробництва за межі Нідерландів, щоб уникнути контролю над імпортом, який багато країн запровадили під час Великої депресії. Перед самим початком Другої світової війни Philips переніс свою штаб-квартиру на Кариби, утримуючи бізнес поза контролем Німеччини та окупаційного режиму. Однак роль Philips у війні стала предметом суперечок, адже радіо користувалися і нацисти для поширення пропаганди.
На хвилях радіо від Philips, яке націоналізували після Другої світової війни, мовила одна з найдовших радіопрограм у світі — Happy Station Show, що транслювалася впродовж 92 років, аж до 2020.
#6. Philips мали власний музичний лейбл
Згодом Philips занурилися в ще одну галузь — запис та відтворення звуку. Спритно зреагувавши на музичний бум у 1950-х, Philips створив чергову доступну технологію. Перший компактний касетний аудіоплеєр здобув миттєвий успіх на масовому ринку. А портативний касетний диктофон широко використовувався стенографістами та журналістами, створивши світовий стандарт звукозапису.
Пізніше Philips виробили перший стереопрогравач компактних касет, а також автомобільні та портативні касетні радіопрогравачі. Ці технології, на противагу вінілу, дали людству можливість слухати музику, гуляючи вулицею.
Philips швидко зрозуміли, що музика — це ще один ринок, де можна обмінювати на долари не лише плеєри, але й аудіозаписи. Ще у 1950-х вони запускають власний музичний лейбл Philips та записують європейських виконавців, конкуруючи з лідерами індустрії. Сингли лейбла майже щороку очолювали музичні чарти, зокрема під ним записувалися Доріс Дей, Тоні Беннетт, Елтон Джон та інші. У 1960-х підписали угоду про випуск на лейблі Philips сингла Девіда Бові Space Oddity, який став хітом. Тож Philips дав буст музичній індустрії в 50–80-х.
#7. Philips допомагав розробляти супутник
Якось (а саме в 1974 році) у космосі побував супутник, який допомагали створювати Philips. Це був спільний проєкт Нідерландів та США, профінансований Нідерландським інститутом космічних досліджень і NASA. Місія тривала 20 місяців, супутник у космосі вимірював рентгенівське випромінювання зірок.
#8. Як це — втратити 2 ярди баксів
З 1950-х років корпорація Philips росла як на дріжджах. Успіх ніс нестримний потік величезної кількості товарів, що втілювали технологічний бум. Лампочки у 1920-х, радіо в 1930-х, телевізори в повоєнний час, а тоді — відеопрогравачі, касети й знамениті плеєри. Паралельно — міксери, зубні щітки, соковитискачі та роботи-пилососи. Під маркою «надійного виробника».
Але саме це різноманіття і стало причиною проблем. Наприкінці ХХ століття компанія опинилася в ситуації, де не змогла пролізти крізь власні bottle necks, встигнути за часом і конкурентами. Техногігант Philips створював забагато різноманітних товарів, значно менше фокусуючись на продажах, маркетингу, дистрибуції та оптимізації.
Саме через це, припускають аналітики, у 1990 році Philips втратила понад $2 млрд. Це була найбільша корпоративна втрата в історії нідерландського бізнесу.
Компанія різко йшла на дно, продовжуючи виробляти величезну кількість товарів без єдиної концепції. Бізнеси стали занадто громіздкими та неповороткими, а Philips перетворилася на легку мішень для конкурентів. І новачки з азійських країн, які швидко масштабували нові технології, не впустили можливості позмагатися з європейським гігантом та обігнати його.
Однією з ключових причин кризи було те, що винаходи компанії часто грали одне проти одного. Наприклад, у 1980-х Philips масово продавала касети й касетні плеєри. З іншого боку, тоді ж вона вже мала готову концепцію сучасних CD-дисків. Втім, запуск нового продукту на ринок означав би вбивство дійної корови.
Уже тоді було очевидно: потрібні зміни на стратегічному рівні.
#9. Закрити 50 заводів та звільнити 16 тис. людей: гігант йде на дно?
У 1996 році компанія витратила $300 млн тільки на те, щоб змінити керівництво і стратегію. Прийшов новий генеральний директор із сильним досвідом у маркетингу й наміром обʼєднати Philips, яка тріщала по швах.
На той момент компанія мала величезну кількість бізнес-підрозділів з власними товарами, підходами й доходами — точніше, збитками. Ефективно координувати виробничий та логістичний цикли, а також сотні продуктових команд ставало дедалі важче.
Збитки, яких зазнала компанія Phillips, були настільки серйозними, що їй довелося звільнити понад 16 тис. працівників упродовж півтора року. У 1999 Philips досі скорочувався, 40 підприємств було розпущено, а 50 заводів закрито.
#10. Пристрої для лікарень та beauty-гаджети — це все один виробник
Електролампочка вже нікого не здивує, а десь у гаражі років з 10 припадає пилюкою відик із касетами Philips. Де продукти компанії можна зустріти сьогодні? У ванній, на кухні, а також — у європейських лікарнях.
Перший напрямок — healthcare. Це сотні технологічних та зручних девайсів для догляду за здоровʼям на кшталт зубних щіток, фенів, тримерів та знаменитих електробритв. Крім того, Philips розвивається в напрямі професійного медичного обладнання, зокрема продаючи техніку для УЗД, МРТ і рентгенографії. Обладнання для лікарень — не дуже конкурентна ніша, в якій компанія з великою історією та доброю репутацією надійного європейського виробника може добре заробляти. І заробляє.
Який же звʼязок між лампочками, радіо та сучасним МРТ-апаратом? Насправді теперішня бізнес-модель обрана не випадково. За понад 130 років компанія виробляла будь-яку техніку, яка добре продавалася. Тож перші медичні прилади та гаджети з догляду за здоров’ям корпорація створила ще в перші десятиліття.
Зокрема перший досвід у сфері обладнання для медицини й догляду за здоровʼям Philips здобула ще під час Першої світової війни. Спершу ремонтувала рентгенівські трубки, а в 1919 році почала власне виробництво.
У 1930-х — розірвала ринок новинкою, електричною бритвою Philishave. Це був чи не найперший продукт у галузі healthcare для широкого споживача, і ці два фактори вкупі з модою на поголене чоловіче обличчя принесли компанії не один мільярд. Лише в 1939 році Philips продавала близько 700 електробритв на годину.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
