Партнери-протилежності здатні творити дива — створювати найпередовіші бізнеси, запускати інноваційні продукти, разом рухатися до мрії, що змінює історію людства.
Саме такими є історії Марка Цукерберга та його COO Шеріл Сендберг, яка змогла компенсувати недоліки CEO. А ще — Стіва Джобса й Тіма Кука, який зміг прийняти кермо компанії після смерті засновника. І братів Райтів, що втілили в реальність найбільшу мрію людини — полетіти.
Несхожість цих людей в темпераментах, у бізнес-підходах не змушувала їх конкурувати між собою, а навпаки — доповнювала та робила партнерство сильнішим. Розповідаємо унікальну історію кожного з них.
#1. Цукерберг & Сендберг | Інтровертність та Відкритість
Топові медіа та співробітники Meta визнають бізнес-партнерство Марка Цукерберга та Шеріл Сендберг одним із найбільш незвичних та знакових у Кремнієвій долині.
Історія багаторічної співпраці Цукерберга та Сендберг повертає нас у далекі нульові. У 2008 Facebook все ще був стартапом, але вже підтвердив свою життєздатність. Тепер компанії Цукерберга належало вступити в небезпечну фазу гіперзростання.
Бізнес-модель Facebook передбачала масштабування продукту завдяки розміщенню реклами та заробітку на комісії від неї. Тому Марку була потрібна людина, яка добре зналася на рекламному ринку.
Саме в цей період до команди Facebook приєдналася Шеріл Сендберг — на позицію операційної директорки. До цього вона була віцепрезиденткою глобальних продажів та операцій в Google.
За 6,5 років роботи в Google Шеріл вдалося напрацювати добрі взаємини з найбільшими рекламодавцями на ринку. Крім цього, операційна директорка була відома своїм вмінням дипломатично налагоджувати комунікації та ладнати можливі конфлікти між компанією та державними структурами.
Дві протилежності, Цукерберг та Сендберг, швидко спрацювалися. Молодий Марк був відвертим інтровертом і нерідко нервував під час публічних виступів. Шеріл так казала про свого керівника: «Він сором’язливий та замкнений, люди зазвичай вважають його відстороненим та холоднуватим. Але Марк не такий. Він дійсно піклується про своїх співробітників».
На противагу Марку, Шеріл була приязною, відкритою в спілкуванні, вміла викликати симпатію. На 15 років старша за Цукерберга, чарівна, балакуча та невимушена, звикла до уваги, Сендберг контрастувала з Марком у своєму елегантному вбранні, коли він обирав реглани та джинси.
Шеріл мала гострий розум, проникливість і структурованість. Цукерберг кинув Гарвард після другого курсу, а Сендберг здобула ступінь MBA того ж самого університету. Ймовірно, саме завдяки своїй освіченості вона володіла глибокою емпатією (саме Сендберг була однією з засновників відділу філантропії в Google) і змогла швидко розпізнати слабкі сторони Цукерберга та компенсувати ці недоліки.
А головне — Сендберг щиро бажала Цукербергу досягти успіху, тому стала для нього своєрідним бізнес-коучем та плечем підтримки. Як у розв’язанні важливих ділових питань, так і в особистих справах.
The New York Times наводить випадок, що трапився влітку 2010 року. Цукерберг виступав на технологічній конференції та провалився, коли його запитали про політику конфіденційності Facebook — ця тема змусила СЕО занервувати.
Після виступу Марк виглядав дуже пригніченим. Сендберг одразу помітила це і підтримала Цукерберга: вона порадила йому не картати себе за провал, а зосередитися на тих частинах виступу, які йому найбільше вдалися.
Саме на такому симбіозі двох протилежностей будувалися ці бізнес-стосунки, що тривали 14 років. Якось CTO Facebook, Майк Шрепфер, зазначив, що справи в компанії йдуть так добре саме тому, що Марк і Шеріл добре ладнають.
Після свого приходу у Facebook Сендберг зосередилася на тому, що добре вміла, — розбудові бізнесу, виведенні стартапу на міжнародний рівень, налагодженні відносин із великими рекламодавцями, побудові комунікацій. Це дозволило Цукербергу зосередитися на тому, що завжди приносило йому втіху, — вебсайті та платформі Facebook. Марк відповідав за функції та розробку, а Шеріл створювала навколо них просування.
Минуло 2 роки відтоді, як Сендберг приєдналася до компанії, а результати вже були дивовижними. Facebook зріс у 6 разів (до майже 1800 співробітників), глобальна аудиторія соцмережі збільшилася у 7 разів (до пів мільярда), а ревеню зросло до $1,6 млрд (велику роль в цьому зіграло залучення до соцмережі рекламодавців). «Динаміка в управлінській команді значно покращилася відтоді, як Шеріл приєдналася», — ділився своїми враженнями Цукерберг.
Протягом більш ніж 10 років Сендберг виступала архітектором бізнес-моделі Facebook (тепер — Meta). Вона прийняла рішення залишити посаду COO компанії у 2022 році, а з правління пішла у 2024.
Підстав було багато. За словами самої Сендберг, Meta тепер є сильною компанією, тож настав час піти. Однак, ймовірніша причина може бути в тому, що Сендберг витратила дуже багато сил та енергії, щоб тримати Facebook на плаву під час періодів загострень та скандалів. Наприклад, навколо тієї ж самої політики конфіденційності та надмірного використання даних користувачів, обвинувачень Facebook у сприянні організації бунту в Капітолії 2021 року тощо. Шеріл також розуміла, що вклала достатньо зусиль у самого Цукерберга й допомогла підприємцю стати тим, ким він є.
На повідомлення Сендберг про відхід з Meta і про її бажання більше часу присвячувати своїй некомерційній організації LeanIn.org, Цукерберг відповів коротким дописом: «Дякуємо Шеріл за надзвичайний багаторічний внесок у нашу компанію та спільноту. Твої відданість і керівництво відіграли важливу роль у досягненні успіху Meta, і я вдячний за твою непохитну прихильністьмені та Meta. Я з нетерпінням чекаю на наступний розділ нашої співпраці!»
#2. Джобс & Кук | Талант однієї протилежності вбирати сильні сторони іншої
Один із найвизначніших провидців та інноваторів tech-індустрії, Стів Джобс, вражав усіх непохитною вірою в себе та свої задуми. Протягом усієї кар’єри він надихав, мотивував, переконував. Співробітники Apple навіть застосовували щодо його моделі сприйняття спеціальний термін — «поле викривленої реальності». Це означало, що Стів має справжній талант проєктувати навколо себе власний унікальний світ — і завдяки своїй харизмі змушує вірити в нього всіх, хто його оточує.
Тім Кук прийшов в Apple у 1998 році на посаду віцепрезидента з глобальних операцій. На відміну від Джобса, рвучкого та запального, Кук був м’яким, дуже чемним (його навіть називають «джентльменом»). Якщо Джобс дивився далеко вперед, Кук бачив перед собою ближчі цілі, які, на його переконання, потребували більшої уваги. Однак і він відчув на собі вплив засновника Apple під час першої зустрічі.
Коли Джобс повернувся до Apple на початку 1998 року, компанія перебувала на межі краху (тоді культові iMac та iPad ще не були випущені). Потрібен був професіонал, який допоміг би Джобсу владнати операційку та налаштувати продажі. Найкращою кандидатурою виявився Тім Кук, віцепрезидент із корпоративних матеріалів у Compaq, найбільшій компанії з продажу ПК на той час. Джобс вирішив переманити Кука.
Тім згадує, що погодився на пропозицію Стіва, дослухаючись до своєї інтуїції. Однак йшов він на зустріч без наміру переходити в Apple. Вміння Джобса переконувати та його харизма справили враження на спокійного Кука, і він вперше виявив здатність пройматися ідеями Стіва, щоби потім вміло «докрутити» їх.
Попри протилежний темперамент і власне бізнес-бачення (не дивитись у неосяжні далі, а братися за те, що під руками), Тім Кук мав талант вбирати енергетику опонента (Джобса), надихатися нею, а не конкурувати, і влучно реалізовувати амбітну ідею.
В Apple Кук одразу взявся за ті процеси, які Джобсу могли здаватися нудними та втомливими. Майстер логістичних операцій, Тім упорядкував ланцюжок постачання компанії, підготувавши її до масштабного запуску інноваційних продуктів, які створював Джобс. Загалом перші роки своєї кар’єри в Apple віцепрезидент з операцій буквально жив у літаках, гасаючи на зустрічі з постачальниками та прискіпливо наглядаючи за дотриманням вимог.
Завдяки налагодженню операційки вдалим став запуск у продаж iMac та інших продуктів Apple. Зокрема прибуток від iPad (презентованого у 2010 році) сягнув $9,6 млрд, оскільки компанії вдалося розробити, створити й відвантажити 15 млн iPad по всьому світу лише за 9 місяців. Джобс вдихнув у ці продукти життя, а Кук масштабував їхнє виробництво.
Після смерті Стіва Джобса від раку у 2011 році було багато побоювань, що Тім Кук на посаді нового CEO не зможе зберегти інноваційну модель Apple, генерувати блискавичні ідеї, як Джобс, та підтримувати його підхід «Думай по-іншому». Звісно, Кук не міг стати новим Джобсом. Вони були протилежностями, однак Тім за весь час своєї співпраці з CEO Apple зміг увібрати його енергію та зрозуміти задуми.
Кук веде бізнес по-своєму, помірніше та спокійніше, заохочує працівників до прояву індивідуальності — Apple вже рідше називають «корпоративним бунтарем». За керівництва Кука компанія хоч і зіткнулася з провалами (наприклад, невдалим запуском Apple Maps), однак зараз вона є однією з найдорожчих у світі. Вже 13 років Кук, як і до нього Джобс, є своєрідним годинником, що завдає ритм життя Apple.
#3. Орвілл & Вілбер Райт | Теоретик та Винахідник
Історія співпраці цих партнерів-протилежностей, що мала вплив на весь подальший розвиток авіації, почалася наприкінці ХІХ століття — з самого дитинства майбутніх винахідників, Орвілла та Вілбера Райтів.
Брати захоплювалися можливістю самостійного польоту відтоді, як батько приніс хлопчикам схожу на гелікоптер французьку іграшку за 50 центів. Після цього в школі вчителька помітила, як Орвілл вовтузиться з дерев’яними дощечками. На її запитання, чим він зайнятий, хлопчик відповів, що будує машину, на якій разом із братом здійметься в небо.
Попри єдність від самого початку, брати були протилежностями. Вілбер жив у своїй голові, мав феноменальну пам’ять, був серйозним та старанним. Орвілл, навпаки, мав вдачу життєрадісного веселуна, чий розум генерував блискавичні ідеї.
Саме Вілбер розвинув дитячу одержимість польотами в структуровану теорію — у пригоді стала його схильність до аналітики та впорядкування. У 1896 році він дав брату почитати книги про авіацію, а також про експерименти одного з батьків індустрії, Отто Лілієнталя.
Також живими вчителями братів Райтів стали птахи. «Дізнатися секрет польоту від птаха — це схоже на відкриття таємниці магії чарівником», — сказав якось Орвілл.
Перший у світі політ відбувся у 1903 році на літаку Wright Flyer, що з’явився завдяки ретельно розробленій теорії авіаконструювання Вілбера та винахідливості Орвілла.
Брати встановили в літаку легкий алюмінієвий двигун (винахід Райтів, який використовується і понині). А також побудували два великих пропелери, що працювали разом із двигуном та забезпечували підіймальну силу для польоту (ця модель теж була вперше застосована Райтами). В результаті літак зумів піднятися в небо — перший політ тривав приблизно 12 секунд, відстань становила близько 120 футів.
Здобувши міжнародне визнання, Райти заснували компанію, отримали патент на свій літальний апарат і занурилися в патентні війни. Брати так і не завели власні родини, вони працювали разом по 6 днів на тиждень, їли однакові страви й навіть мали спільний банківський рахунок. Після смерті брата Орвілл продав компанію за суму близько $1,5 млн.
Брати Райти не запустили всесвітньо відомого бізнесу (обидва не поділяли захоплення діловим життям), але, можливо, їхній історичний політ є чимось більшим, ніж популярна компанія. І це не лише технологічна спадщина для всього людства, але і живий доказ того, що дві протилежності здатні разом йти назустріч одній мрії та реалізувати її.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
