8 проблем, з якими стикаються фінансисти | Бізнес-школа Laba (Лаба)
Для відстеження статусу замовлення - авторизуйтесь
Введіть код, який був надісланий на пошту Введіть код із SMS, який був надісланий на номер
anastasiiasytar@gmail.com
Код дійсний протягом 2 хвилин Код з SMS дійсний протягом 2 хвилин
Ви впевнені, що хочете вийти?
Сеанс завершено
На головну

Пошук

Зміст

Head of Finance в Reckitt Benckiser Ukraine: «У розмові з власником уникайте слів “дебет” і “кредит”»

Розбираємо 8 проблем, які можуть виникнути у фінансиста чи власника бізнесу.

cover-kibenko-61840097e6da8220496556.png

Щомісяця готуєте фінансовий звіт, але його ніхто не читає? На ці граблі наступають багато фінансистів, які перед аналізом цифр не ставлять собі питання, для чого це все і яку користь принесе бізнесу.

Разом зі Світланою Кібенко — Head of Finance в Reckitt Benckiser Ukraine (Durex, Nurofen, Strepsils, Gaviscon та ін.) — розбираємо найбільш розповсюджені проблеми, з якими стикаються фінансисти та бізнеси.

Детальніше про те, як розшифровувати дані фінзвітності та знаходити зрозумілі відповіді на запитання власника компанії, — на курсі Світлани «Фінансовий аналіз», який скоро стартує в Laba.

Проблема №1

Вашому бізнесу — близько року. Але ви досі не розумієте, скільки грошей заробляєте «чистими», яку суму можете вивести у вигляді дивідендів, а яку — реінвестувати. В чому проблема та як її вирішити?

Проблема в тому, що не повністю налаштований облік. Його потрібно вести, незалежно від розміру бізнесу, щоб розуміти, скільки компанія заробляє, а скільки — витрачає. Проаналізуйте всі витрати й доходи за рік. Один з найпростіших способів — у праву колонку виписати витрати, а в ліву — доходи. І подивитися, що залишилось після підрахунків.

Навіть якщо у вас маленький бізнес, усі доходи та витрати ведіть на окремому банківському рахунку. Тоді легше розуміти, скільки ви заробили. І якщо берете гроші з бізнес-рахунку, необхідно проводити їх як виплату власнику. По-перше, це буде прозоро. По-друге, в будь-який момент дозволить зрозуміти, скільки у вас є коштів.

Маленькому бізнесу з кількома співробітниками не обов’язково розробляти спеціальні звіти. Зазвичай це потреба великої компанії. Достатньо сформувати маленький стандартний P&L у своїй власній формі, щоб відстежувати доходи та витрати.

Проблема №2.

Ви тільки-но почали працювати фінансистом, документів та цифр багато — і вам складно в усьому розібратися. Як зрозуміти структуру й логіку кожного звіту?

Зазвичай фінансист працює з великими звітами вже як аналітик. А все, що має знати фінансист-аналітик, — з чого звіти складаються та що він хоче від них отримати.

В стандартних P&L чи BS неважко розібратися. Якщо ж говорити про специфічні звіти компанії, то поступового треба вивчати, що робить бізнес і що показує той чи інший звіт. Варто проаналізувати:

  • чи потрібен конкретний звіт
  • чи показує він те, що від нього вимагається
  • чи можливі якісь оптимізації обліку

Єдиний спосіб зрозуміти структуру й логіку фінаналізу — навчання. Будь-який фінансовий аналітик, який приходить у компанію, відчуває себе новачком. Бо кожен бізнес унікальний у своїх продуктах і послугах. Отже, потрібен час, щоб зрозуміти, які дані варто опрацьовувати та як зручніше це робити.

Для порівняння візьмемо дві компанії — одна надає юридичні послуги, а друга виробнича.

В юридичній організації дохід може бути великим, а собівартість послуги — незначною у порівнянні з ним. Тоді ми отримуємо високу маржу. Але витрати, не пов'язані напряму з наданням юридичних послуг, можуть бути вищими, ніж у виробничої компанії. Бо у неї більшість витрат — це собівартість, а інші витрати бувають меншими.

Якщо ми хочемо зрозуміти витрати юридичної компанії — аналізуємо ті, що не входять у собівартість. Бо собівартість — це те, скільки коштує час людей, які відпрацювали на клієнта. А витрати — це кошти, що поклали на цих людей, офіс, конференції, тренінги тощо. Коли ж ми аналізуємо виробничу компанію, перше, на що треба дивитися, — собівартість, бо це найбільша витрата в цьому випадку.

Інший приклад — відмінності аналізу з точки зору маржинальності. Якщо ми оцінюємо компанію, що продає шоколад, то маржинальність товару буде невисока, адже в цій сфері велика конкуренція.

А якщо подивимося на ювелірний бізнес, то тут маржинальність продукту значно вища, попри також сильну конкуренцію, бо ювелірні вироби — це статусна річ, і найчастіше люди готові платити за них більше.

Проблема №3.

Ви — фінансист-початківець. Розбираєтесь в основних звітах, але не розумієте взаємозв’язків між ними. Наприклад, чому в Cash Flow покупка машини — інвестиційна витрата, а в балансі — більшення активів. Як розібратися у взаємозв’язках між звітами?

Треба зрозуміти, з чого складається кожен звіт, і прийняти деякі речі як аксіому. Наприклад, покупка машини — це інвестиційна витрата, бо вона вкладається у майбутнє компанії, а тому збільшує активи.

Заглиблюватися у звіти треба поступово. Починаємо з того, що ставимо собі завдання: в чому хочемо розібратися і навіщо нам це потрібно. А потім розкладаємо те, що нам цікаво, на окремі елементи.

Фінанси — це наука. Тому, якщо людина хоче стати професійним фінансистом, спочатку треба розібратися, з чого складається кожна цифра, окремий звіт і уся звітність. А також розуміти, для чого ми все це робимо.

У моїй практиці були люди, які готували звіт, бо «його завжди робили», але не знали, для чого він і що показує. Виявлялося, що всі колеги отримували звіт, але ніхто в нього не заглядав.

Класичні звіти для будь-якого бізнесу: P&L — звіт про прибутки та збитки, CF — звіт про рух коштів, BS — баланс. Також у компанії можуть робити аналізи собівартості та витрат відділів.

Звіти можуть робитися для локального або внутрішнього корпоративного обліку. Інколи компанія має три набори звітів

  • для внутрішніх потреб
  • для зовнішніх потреб
  • для різних власників

Це може бути необхідно через різницю в обліку — як ті чи інші витрати інтерпретуються різними законодавствами, наприклад, в Україні та США.

Всі інші звіти, крім класичних, — кастомізовані, що розшифровують дані з P&L, CF і BS. Вони направлені на те, щоб управлінці в деталях розуміли, як почувається бізнес, і могли на базі цього приймати рішення. Це можуть бути звіти про виробництво чи продажі по конкретних продуктах, рекламні витрати по програмах або акціях, собівартість сировини від різних постачальників тощо.

Проблема №4.

Ви вмієте складати звітність, але не знаєте, як простою мовою пояснити власнику, в чому проблема, і дати рекомендації для бізнесу. Що робити?

Це проблема багатьох фінансистів — вони не можуть пояснити простими словами те, що відбувається у звітності. Тому треба вчитися спрощувати.

Що робити?

По-перше, в розмові з власником уникати складної термінології на кшталт «дебет» і «кредит», якщо він сам цього не хоче. Дебет — це витрата або актив, кредит — дохід або зобов'язання

По-друге, намагатися пояснювати ситуацію нефінансовою мовою, щоб зрозуміла будь-яка людина. Наприклад, я тренувалася на мамі. Коли розповідала про рекламні акції, казала не про baseline, uplift, канібалізацію, а що «продам на стільки-то більше», «витрачу стільки-то» і «зароблю стільки-то».

Проблема №5.

Ви близько року займаєтесь бізнесом. Вперше зіткнулися з тим, що час видавати зарплату співробітникам, а ви ще не отримали оплату за договором від клієнта, вільних грошей немає. Що робити?

З такою проблемою стикається багато маленьких бізнесів. Коли вони виходять на ринок і хочуть працювати з великими компаніями, виявляється, що ці організації не можуть швидко і вчасно платити. Витрати є зараз, зарплату людям треба видавати зараз, а гроші ми отримаємо через 30, 60 чи навіть 90 днів.

Простий приклад: я звертаюся до рекрутера, щоб він знайшов мені співробітника в компанію. І він знаходить, наприклад, через два місяці. Далі спеціаліст складає акт виконаних робіт, і за договором я маю оплатити його послуги від дати акту через 60 днів. Тобто два місяці рекрутер працював і ще два місяці він чекатиме на свій заробіток.

Якщо компанія живе від проєкту до проєкту, без кредитних коштів не впоратися. Тому просте рішення — наявність кредитного ліміту в банку або можливість овердрафту по рахунку, щоб перекрити короткострокові дефіцити по грошах.

Ще один варіант — спробувати «наростити» запас грошей, який лежав би на поточному рахунку, і використовувати його за потреби. Це дорого, бо в такому випадку гроші не приносять нічого, крім спокою. А вони мають працювати.

З такою проблемою можуть зіткнутися навіть великі компанії. Наприклад, якщо бізнес залежить від декількох дистриб'юторів. Ви очікуєте, що 25-го вони заплатять, а 26-го ви видасте зарплатню співробітникам. А в дистриб’ютора немає грошей, і він каже, що заплатить за тиждень. Тоді треба йти в банк, щоб взяти кредит на цей період і погасити поточні зобов'язання.

Це розповсюджена ситуація, і виходу немає, крім кредитів або фінансової подушки.

Мій перший роботодавець сидів у кредитах перші років 10 свого існування. Бізнес був прибутковим, але кошти вкладалися в розвиток, тому компанія вирішила жити з позиками. І тільки коли грошей стало більше, ніж витрат, кредити повернули.

Проблема №6.

Ваш бізнес розвивається: клієнтів стає більше, середній чек вище, попит росте, але по факту грошей немає — вони постійно кудись ідуть. У чому може бути проблема та як її вирішити?

Проблема може бути в тому, що дохід не перекриває витрати. Наприклад, група людей розвиває бізнес і вирішує, що ціни у них будуть трохи нижче, ніж у конкурентів. Але вони так само хочуть мати персонал, офіс, тренажерний зал тощо. І тут виникає проблема — неякісний аналіз доходів і витрат.

В обліку є принцип matching, або відповідності — потрібно зіставляти доходи з витратами, які ми несемо, щоб отримати цей дохід. З виробництвом чи будівництвом це простіше, а з рестораном, наприклад, складніше, бо важко порахувати собівартість кожної порції. Але все одно треба намагатися зрозуміти, чи перекривають доходи витрати. Бо якщо ви купуєте найякісніше м’ясо, а ціну на стейк ставите нижче по ринку, то заклад буде збитковим.

Щоб розв’язати проблему, необхідно зробити якісний аналіз доходів проти витрат. Можна навіть оцінювати кожен день і дивитися, чи був він прибутковим.

Проблема №7.

У вас є можливість вкластися у велику партію ходового товару, але ви не розумієте, чи можете собі це дозволити. Здається, «вільні» гроші є, але за тиждень їх потрібно віддати за оренду. Як зрозуміти, скільки «вільних» коштів має ваша компанія?

Бізнес існує, щоб заробляти гроші. Аби визначити, як заробити більше, компанія має будувати плани. Частиною цього процесу є планування надходження грошей. Але навіть деякі великі організації не мають ресурсів, щоб цим займатися. Тому не всюди існує ідеальне планування звіту про рух грошових коштів.

Що треба зробити у такій ситуації? Проаналізувати, скільки грошей у вигляді доходу прийде за наступні два тижні та скільки піде на витрати, наприклад, за оренду. А потім зрозуміти, чи є насправді вільні гроші. Ще один варіант — зрозуміти, на скільки можна перенести оренду, наприклад, поки не продасте товар.

Рекомендуємо прочитати:

img-6piramiduk-61a600021c0cf621499887.jpg

6 наймасштабніших фінансових пірамід світу

Читати

Але є нюанс — ходовий продукт бажано завжди тримати в такій кількості, яку можна продати протягом короткого проміжку часу. Перш ніж купити партію товару, треба проаналізувати, чи не вийде так, що продукція залишиться у великому обсязі та її доведеться або списувати, або продавати зі значною знижкою.

обто, щоб розв’язати проблему, потрібно:

  • зрозуміти, скільки насправді є вільних грошей і чи можна щось відкласти, аби купити ходовий товар
  • з'ясувати, чи зайде до компанії дохід у вигляді грошей, які перекриють оренду
  • зробити аналіз, чи насправді потрібен ходовий товар

Проблема №8.

Ви — власник невеликої агенції та думаєте про злиття з іншою організацією. Як сформувати план купівлі нового бізнесу?

Перше, що треба зробити, — зрозуміти, з якою метою ви хочете злитися з іншою агенцією. З’ясуйте, що покращиться у вашій компанії — прийдуть нові клієнти або відкриється приваблива ніша. Аби не сталося так, що ви заплатите шалені гроші, а отримаєте просто людей, яким треба платити зарплату.

Зазвичай перед купівлею будь-якого бізнесу робиться оцінка привабливості Due Diligence, в якій ми аналізуємо, що придбаємо. Наприклад, бази даних клієнтів, контракти з постачальниками, вихід на канали, людей, що тестують послуги. Все оцінюємо і рахуємо, скільки б це коштувало, якби робили самі.

Це необхідно для того, щоб зрозуміти, наскільки справедлива вартість бізнесу, який ви хочете купити. Наприклад, ви порахували, що ваша компанія зможе все зробити за $1 млн, а власник іншого бізнесу хоче $2 млн. Логічно, що це невигідно.

Я бачила різні випадки злиття компаній. У 1999 році працювала в Kraft Foods (наразі — Mondelēz International), яка дуже вигідно придбала чіпсову фабрику під Києвом. А зараз працюю в Reckitt Benckiser Ukraine, яка глобально кілька років тому купила виробництво дитячого харчування, а цьогоріч зі збитком продала частину бізнесу в Китаї. Тобто не всі плани спрацьовують.

Бажаєте отримувати дайджест статей?

Один лист з найкращими матеріалами за місяць. Підписуйтесь, аби нічого не проґавити.
Дякуємо за вашу підписку!
Курс з теми:
«Фінансове моделювання»
Фінанси
Веде Віктор Рижов
21 березня 23 квітня
Віктор Рижов