У 2022 році Сенат США проголосував за заборону використання TikTok на всіх держпристроях і телефонах. У штаті Монтана взагалі всім громадянам не можна буде встановлювати TikTok із 2024-го. Заборона використання TikTok держслужбовцями на робочих гаджетах також поширилася в Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Британії, Нідерландах, Бельгії та Норвегії. Відповідне рішення ухвалили Європейська Комісія та ЄС, а у Швеції соцмережею заборонили користуватися навіть військовим.
Усе тому, що TikTok — додаток, що належить китайській компанії Bytedance. А згідно з законом, у Китаї місцеві бізнеси мають передавати державі персональні дані користувачів.
Розбираємося, як працює система збору інформації на сайтах та у додатках, що знає про нас Google та соцмережі, а також як убезпечити себе.
Accept cookies: як компанії збирають дані про користувачів
Уся інформація, яку отримує браузер від користувача, збирається за допомогою технології cookies. Наприклад, в Instagram завдяки cookies вивчають, скільки часу людина проводить у додатку, як довго розглядає допис, як взаємодіє з ним. Результат такого аналізу з'являється у розділі «Рекомендації».
Найчастіше ми даємо згоду на використання cookies, коли переходимо на вебресурс. Рідше сповіщення про збір даних міститься в політиці користування сайтом, де можна дізнатися, для чого компанія збирає інформацію про відвідувачів.
Звучить доволі безпечно: ваші дані вивчають, щоби пропонувати вам релевантний контент або продукт. Але насправді відомостями про користувачів можна маніпулювати, щоб впливати на більш серйозні рішення, які ми згодом ухвалюємо.
Важливо: якщо у вас є недовіра до будь-якого сайту, ви можете відмовитись від використання cookies. Докладніше про це можна прочитати в інструкції Google. Але компанія оголосила, що з 2024 Chrome перейде на нову систему (Privacy Sandbox) без використання сторонніх файлів cookie та інших механізмів відстеження.
Вважається, що ця система є оптимальним балансом між конфіденційністю і таргетуванням. Google також пообіцяв, що дані користувачів будуть зберігатися лише 3 тижні, а старі видалятимуться.
«Підводні камені» збору даних про користувача: в чому небезпека
Найочевидніше — компанії продають дані. Ми ніколи не знаємо, в чиїх руках вони опиняться. Крім того, знаючи поведінкові патерни, зацікавлені люди можуть формувати нові. Netflix навіть випустив документальний фільм The Great Hack про кейс Cambridge Analytica — британської компанії, яка навчилася «зламувати» вибори через Facebook. Її працівники використали дані користувачів соцмережі без їхнього дозволу в рамках передвиборної кампанії в США.
Дані отримували за допомогою спеціального тесту, за проходження якого пропонували гроші. При цьому гарантувалося, що тест збирає інформацію виключно з академічною метою.
Так, у розпорядженні компанії опинилися дані про 50 млн осіб. Вони дозволили скласти повноцінний профіль користувачів з їх переконаннями, особливостями характеру, уподобаннями, інтересами тощо.
Для аудиторії, що була схильна до зміни думки, використовували специфічний таргет, який поступово змінював їхнє рішення. Вважається, що у 2016 році Cambridge Analytica допомогла перемогти Дональду Трампу.
Чому таргетинг може пропонувати вам товар, який ви нещодавно обговорювали наживо
Голосові помічники Amazon Alexa, Google Assistant, Apple Siri та Microsoft Cortana постійно вас слухають. Подібні сервіси для цього й створені — вони моніторять оточення за ключовими словами й чекають на специфічну команду для свого «пробудження». Так Apple, Google, Amazon можуть збирати та надалі використовувати дані для таргетингу своїх продуктів. Саме тому часто виникають ситуації, коли після обговорення якогось продукту в реальному житті ми бачимо його рекламу в інтернеті.
Головне питання: коли людина приносить смарт-девайс до свого будинку чи починає використовувати голосових помічників, чи зобов'язується виробник зберігати лише ті дані, на які пристрій має реагувати? І взагалі — на які звуки чи слова спрацьовують помічники та розумні пристрої?
Під час дослідження Імперського коледжу Лондона та Північно-Східного університету вчені намагалися дізнатися, як часто голосові помічники активізуються без слова чи фрази для їхнього пробудження. Пристрої «прослухали» 125 годин шоу та серіалів на Netflix. Щоб уникнути випадків, коли актори з фільмів використовували реальні слова для пробудження, зміст спеціально аналізувався.
За результатами дослідження, пристрої часто неправильно інтерпретували слова та активізувалися до 19 разів на день. Зокрема, деякі голосові помічники реагували на певні звуки: наприклад, Alexa «прокидається» від слів, які містять «к» і звучать подібно до Alexa. Проте результати тесту показали, що пристрої не завжди активізувалися від однакових фраз, тому існує певний рівень випадковості помилкових пробуджень.
Основу для важливих обговорень про технології закладає випадок у листопаді 2015 року. Тоді в Бентонвіллі (США) виявили труп чоловіка у гідромасажній ванні його друга. Власник будинку Джеймс Бейтс розповів, що знайшов сусіда вже мертвим. За версією Бейтса, загиблий Віктор Коллінз «пішов спати о першій ночі», а Джеймс з другом ще не лягали та випивали.
Поліція, що прибула на місце, виявила розбите скло і засохлу кров. Це дозволило припустити, що сталася бійка. Також були докази, що внутрішній дворик був облитий зі шланга, щоб знищити сліди крові. Звіти комунальних служб показали, що посеред ночі тут використовували понад 500 л води. Власника будинку, Джеймса Бейтса, звинуватили у вбивстві.
У грудні 2016 влада залучила до справи Amazon. Поліція розраховувала, що Amazon Echo обвинуваченого зможе пролити світло на те, що сталося тієї ночі. Якщо смарт-девайс використовувався у вечір вбивства, аудіофайли зберігаються або на серверах Amazon, або на самому пристрої. Amazon двічі відмовилася брати участь у розслідуванні, однак у підсумку надала історію покупок через гаджет і дані облікового запису — але не розшифровку розмов, оскільки це суперечить законам США.
Google, Apple, Amazon та інші компанії стверджують: зберігати всю інформацію, зібрану з прослуховування розмов, недоцільно. Це великі масиви даних, для зберігання яких потрібно витрачати багато часу, грошей та роботи штучного інтелекту. Однак якщо вас хвилює конфіденційність, рекомендуємо відключити голосових помічників і встановити заборону на використання мікрофона в тих програмах, де в прослуховуванні немає потреби.
Які ще методи використовують компанії, щоб показувати вам рекламу товарів, які ви нещодавно використовували чи обговорювали наживо? Знову ж таки, вся справа в cookies і наших патернах поведінки. Наприклад, ви запостили фото з прогулянки із собакою в Instagram. А ще підписані на різні акаунти про собак. Не дивно, що в таргеті на вас чекатиме корм, повідець і нашийник.
Існують і більш тонкі налаштування, коли ШІ висуває гіпотезу: наприклад, якщо людина гуляє з собакою, можливо, їй потрібні нові кросівки чи пляшка для води.
Чи будемо ми жити, як у «Чорному дзеркалі»?
Ви коли-небудь замислювалися, що буде, якщо світовою валютою стане популярність у соцмережах, а родичів, що померли, замінять схожими на них роботами? Автор британського серіалу «Чорне дзеркало» на Netflix Чарлі Брукер спробував пофантазувати на ці теми. Кожен із 28 епізодів — це сатира на сучасність зі своїм сюжетом, акторським складом та навіть режисером.
У першій серії шостого сезону «Чорного дзеркала» показано, як життя головної героїні стало сюжетом справжнього серіалу. І його могли побачити всі користувачі стрімінгового сервісу. Сталося це тому, що жінка під час реєстрації надала компанії право на використання подій власного життя. Умови були прописані в політиці конфіденційності, яку зазвичай ніхто не читає, одразу натискаючи кнопку «Прийняти».
В іншому епізоді «Чорного дзеркала» жінка втрачає свого чоловіка в автокатастрофі. Завдяки таргетингу вона знаходить пропозицію від компанії, яка стверджує, що зможе створити роботизованого клона її чоловіка. Це ще одна гіперболізована ситуація, яка може стати реальною у майбутньому.
Примітно, що серіал виходить з 2011 року — і кількість його пророцтв, що здійснилися, шокує. Наприклад, метавсесвіт із серії «15 мільйонів нагород» (1 сезон) вже спробував втілити в життя Марк Цукерберг. Функцією smart house із «Білого Різдва» (спецепізод) зараз користуються мільйони людей — так, у світі налічується близько 300 млн розумних будинків. В одних лише США у 2023 році близько 60,4 млн осіб активно використовують хоча б один смарт-пристрій для розумного будинку.
А «платити обличчям», як в епізоді «Під укіс» (3 сезон), можна в метрополітені міста Шеньчжень на станції Футьян. Пасажирам достатньо підійти до невеликого екрана біля входу на станцію та відсканувати обличчя. Система впізнає людину та автоматично спише гроші з рахунку. У Китаї зараз активно тестують інструменти розпізнавання облич, щоб люди могли оплачувати проїзд і в інших містах.
Окей, Google: як убезпечити себе
#1. Чистіть або забороняйте використання cookies (а також їх майбутніх аналогів, якщо це можливо).
#2. Встановлюйте подвійну автентифікацію в додатках, використовуйте різні нікнейми та складні паролі. Ніколи не використовуйте один пароль для всіх соціальних мереж.
Звикніть до того, що 12345 чи password — погані варіанти. Це також показав рейтинг найбільш ненадійних паролів. Цікаво, що слово monkey — теж у рейтингу найгірших варіантів. Найнадійніші паролі зазвичай довгі, тому краще використовуйте цілі фрази, а також графічні символи, великі літери та цифри. Наприклад, щоб розшифрувати пароль Nomonkeyisnotagood_Password5600 («Німавпацепоганий_Пароль5600»), комп'ютеру знадобиться багато років.
#3. Використовуйте додатки та месенджери, які працюють за технологією peer-to-peer. Приклади таких програм — Signal, WhatsApp та Viber. Вони шифрують чат або дзвінок між співрозмовниками, інформація не потрапляє на сервер і не може бути збережена на ньому.
#4. Будьте обережні зі смарт-девайсами. Зараз можна придбати смарт-версію практично будь-якого предмета. Є «розумні» тостери з індивідуальним налаштуванням просмаження, які надсилають вам на телефон повідомлення про те, що сніданок готовий. Є парасольки, які повідомляють власнику, що невдовзі йтиме дощ.
Це зручно і трендово, але багато таких гаджетів погано захищені від злому. Наприклад, у 2016 році за допомогою армії підключених пристроїв виводили з ладу великі платформи, такі як Netflix, Facebook та Spotify, у Європі та США.
Якщо ж ви таки використовуєте смарт-девайси, регулярно очищайте історію ваших взаємодій. Крім того, якщо вам необхідно провести робочий мітинг із дому, вимикайте мікрофон та камеру цифрового асистента. А краще робіть це весь робочий день.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
