В ієрархії керівництва верхню сходинку займає генеральний директор, а нижню — менеджери команд. Здається, що між ними — прірва, але насправді вони працюють за схожими принципами. Реальні відмінності — не між керівниками різного масштабу, а між «просто менеджерами» та лідерами.
Ексвіцепрезидент Luxoft Віталій Нужний пояснює різницю між простим керівником та лідером та згадує уроки у своїй кар'єрі топменеджера.
Лідер vs. топменеджер
Менеджери — ті, хто робить все правильно.
Лідери — ті, хто чинить правильно.
Менеджер зосереджується на досягненні конкретних результатів, ефективності своїх підрозділів. Лідер — на тому, щоб вся організація йшла за ним.
Менеджеру важливо, щоб його визнавали та винагороджували. Лідер орієнтований на людей та організацію — для нього дуже важлива довіра, вміння залучати, зацікавлювати, заохочувати.
Хороший топменеджер — насамперед лідер. Але все залежить від завдань компанії.
Якщо бізнес — складний технологічний (наприклад, атомна станція) і важливо зберігати стійкість, управляти має дуже професійний топменеджер, який керуватиме з розумінням індустрії. Якщо компанії потрібна трансформація, очолювати бізнес має той, хто зможе її забезпечити.
Зараз особливо важливо проявляти стратегічне лідерство — зчитувати сигнали про те, що щось уже неактуальне і настав час змінюватися. Ці сигнали можуть надходити від ринку, клієнтів, постачальників, відділу продажу чи підтримки та бути доволі суперечливими. Але лідер має дати людям сформувати їхню точку зору, зібрати всі ці думки та попрацювати над ними.
З одного боку, лідер заохочує ініціативу працівників, слухає та чує їх, з іншого — тримає баланс порядку та робить так, аби бізнес працював, як злагоджений механізм.
Чотири уроки на шляху до позиції топменеджера
Наставник дуже важливий
2000 рік. Я напряму спілкуюся з власником компанії софтверної розробки для проєкту, який веду як молодший проджект-менеджер. Проєкт несподівано став великим і важливим — і я абсолютно не справляюся.
Героїчно намагаюся «швидко і рішуче ухвалювати рішення», але компетенцій для цього я не маю — і дію нешвидко, хаотично і не дуже правильно. Бос лютує — пише повідомлення в чаті великими червоними літерами. І щоб якось урятувати ситуацію, мені призначають наставника — дівчину-колегу. Вона радить: «Відповідай у чаті "Так, звичайно", а не коментуй по суті».
Я почав так робити — і за декілька днів градус невдоволення начальника впав. Тоді я зрозумів: не обов'язково давати готову відповідь — іноді потрібно просто підтвердити, що інформацію прийнято, і дати собі час все обміркувати і діяти. Проста порада досвідченішої людини відразу допомогла.
Усі люди різні
На одній із менеджерських програм я усвідомив, що у всіх свій підхід до виконання завдань та способу діяти.
Наприклад, мені в незрозумілій ситуації потрібен час — щоб підготувати цифри, аналітичні моделі, все проаналізувати, ухвалити рішення. Раніше я змушував себе вирішувати все швидко — це вганяло в стрес і не допомагало бізнесу. Коли я почав брати більше часу на ухвалення нестандартних рішень (щоб обговорити їх із командою та керівництвом, проконсультуватися), моя кар'єра пішла вгору.
Складні речі насправді прості
Якщо ви думаєте, що щось складне, то ви цього просто не зрозуміли.
Лідеру треба вміти розмовляти
У 2013 році я став керівним директором Luxoft-Україна і зіткнувся з новими завданнями.
Під моїм управлінням було 3 тис. працівників в Україні, я розумів бізнес та стратегію, умів керувати. Але коли потрібно було на новорічному корпоративі перед 2,5 тис. людей штовхнути промову — коротку, веселу, запальну, але з цілями компанії — це стало чималим викликом.
Я зрозумів, що це дуже складне завдання, і воно потребує нових якостей керівника. Потрібно прокачувати навички ораторського мистецтва, комунікації, уміння простими і точними словами говорити про те, що реально важливо, — щоб чули тебе і при цьому бачили в тобі компанію. Це був момент усвідомлення, що без навичок лідерства не можна ефективно вести команду.
Топменеджер vs. керівник відділу
Розвивати навички керівника можна з будь-якого рівня управління. І в СЕО, та інших управлінців є п'ять ключових ліній поведінки (але проявляються вони з різною глибиною):
#1. Ухвалювати рішення швидко та переконливо.
#2. Залучати та впливати на інших для досягнення результату.
#3. Проактивно адаптуватись.
Коли я був менеджером-початківцем, прочитав 100 правил керівників проєктів NASA — і мене вони вразили. Ось одне з цих правил: «Завжди будь готовий до наступного призначення». Мене це здивувало: ти працюєш над завданням, вкладаєш душу і раптом треба його залишити і перейти до іншого. Але потім зрозумів мудрість: ми робимо те, що потрібно нашому бізнесу в цей конкретний момент, і треба вміти переключатися на нові пріоритетні завдання.
#4. Видавати надійний результат.
У ненадійному світі, на ненадійному ринку потрібно створювати для своєї команди острівець надійності.
#5. Бути наполегливим.
Це не про «ціль виправдовує засоби», а про фундаментальну, надприродну наполегливість у тому, в що віриш.
Скіли топменеджера
Є три сфери компетенцій менеджера:
Внутрішньоособистісні — емоційна стабільність і свідомість, готовність зайняти позицію, чесність, адекватна самооцінка.
Міжособистісні — побудова та підтримка стосунків із колегами, керівниками, клієнтами, самопрезентація, ведення переговорів. Ці навички найскладніше тренувати.
Лідерські — мотивація інших, створення ефективних команд, керування різноманітністю.
Лідерські софт-скіли включають:
- Цілісність — чи не зловживає лідер владою, чи дотримується слова.
- Рішучість — чи вміє своєчасно ухвалювати рішення.
- Компетентність — чи є джерелом інформації для своїх груп, чи володіє експертизою.
- Далекоглядність — чи вміє думати наперед, формувати бачення. Ще Наполеон говорив: «Лідери — це дилери надії». Вони мають «продавати» те, куди йде компанія і що команді потрібно робити.
Лідерськими хард-скілами я назвав би ділову хватку, ухвалення якісних рішень, технічні навички, управління пріоритетами та розробку бізнес-стратегії. Цих бізнес-компетенцій можна навчитися.
Щодо спеціальних навичок у своїй галузі — топменеджеру потрібна база в його галузі, фундаментальних прогалин не повинно бути.
Кожен має сильні сторони (те, що подобається, виходить і драйвить). Їх треба розвивати — це екстремуми. Але має бути база, на якій вони будуються. Якщо там прогалини, екстремуми «впадуть».
Наприклад, очікується, що комерційний директор круто продає. Він може мати сильний скіл у продажу, але якщо він не вміє спілкуватися з колегами, буде вовком-одинаком — не зможе побудувати команду і досягти результату.
Складнощі лідерства
Усі ці лідерські якості працюють лише у правильному балансі. Якщо одна проявляється надто яскраво та перекриває іншу, це може призвести до провалу.
Ось як виглядає зворотний бік деяких менеджерських компетенцій:
Відмінний послужний список → проблеми з міжособистісними відносинами, зарозумілість
Технічний талант → надто вузька ділова орієнтація
Відданість компанії → небажання адаптуватися та вигорання
Відмінні навички міжособистісного спілкування → ширма для нестачі ділових навичок
Високі амбіції → проблеми з довірою
Ключ до ефективного впливу
Для лідера галузі компетенції взаємопов'язані. Особистість лідера впливає на стиль управління, це впливає на ставлення працівників і те, наскільки добре функціонує команда, а від цього залежить ефективність всієї організації.
Але хоч би яким був лідер, секрет будь-яких успішних відносин — у довірі.
Довіра буде високою, якщо є:
достовірність — у тому, як ми виглядаємо, реагуємо, про що говоримо
надійність — колеги можуть на нас покластися
близькість — з нами можна обговорити важкі питання, ми не байдужі
низька орієнтація на себе — у нас немає високого фокуса на свої інтереси
Коли керівник довіряє працівникам, він ставить їм складніші та цікавіші завдання. Так люди можуть повністю розкритися — спокійно працювати та отримувати зворотний зв'язок, коли потрібно.
У такій атмосфері легко домовитися, стати спиною один до одного і продовжувати працювати, не перевіряючи ще раз ситуацію.
Весь бізнес-контент у зручному форматі
Основні інсайти з бізнес-шкіл Стенфорда та Лондона
У Стенфордській вищій школі бізнесу я засвоїв дві істини:
- Стратегія — це важливо. Поясніть команді вашу стратегію і те, як ухвалюються рішення. І постійно про це говоріть. Будь-який мітинг має починатися з того, що важливо. Щоби бачити велику картинку і не забувати контекст.
- Корпоративна культура є основним елементом для досягнення успіху в бізнесі. Якщо немає цілісної культури, всі цифри KPI просто не працюють.
Лондонська школа бізнесу дала розуміння, що не можна переоцінити людські стосунки. Чим краще розумієш ключових працівників, тим більше шансів їх правильно мотивувати — і тоді вони працюватимуть довго, самостійно та ефективно. Якщо стоїш над ними і погрожуєш, мотивація також буде — але короткострокова, через страх. Довго вона не працює.
Бажаєте отримувати дайджест статей?
